Демократія – така примхлива штука… Наприклад, на Землі гуманоїди не мають виборчого голосу, проте можуть обиратися. Якраз таукитянин Нату й посів перше місце в перегонах із шаленим відривом. Ось вам здавалось і славнозвісна людська ксенофобія.
Сталося так, бо ніхто не зміг перемогти Нату в дебатах. Двоголовий гуманоїд спритно не давав до себе підступитися з дискусіями, займаючи одразу діаметральні позиції, і дві його голови могли сперечатися між собою годинами, не даючи нікому втиснутися зі своєю думкою.
І так у всьому, навіть у звичках. Так одна голова Нату здебільшого шаленіла від кави, а йнша віддавала перевагу чаєві.
Тому не дивно, що навіть виборці, непримиренні у своїх поглядах, уперше співпали у своєму виборі, проголосував за різноликого Нату.
І ніхто навіть уявити не міг, що у голів Нату один мозок на двох. Оскільки, анатомічно мозок у таукитян знаходився зовсім не в головах. Зовсім не там. А саме тут, як і в більшості землян.
Щоправда, це не стало на заваді Нату додуматися найпершим розпустити парламентарів. Це стало дочасним рішенням. Ті саме збиралися не тільки об’явити імпічмент зайді, але й прибрати норму в законодавстві щодо висунення гуманоїдів у земні президенти. Норму, що здавалася такою сміховинною, наче старовинна заборона прив’язувати крокодилів до гідрантів, але зіграла таку несподівану роль в новітній історії.
Наступним Нату несподівано дозволив прив’язувати крокодилів до гідрантів. Виявилося, рептилоїди давно судилися щодо такого расизму у двадцять другому столітті.
Ще Нату, коли йому було вигідно, занадто прямо розумів словосполучення.
Наприклад, «Кабінет Міністрів», він зрозумів так буквально, що змусив, щоб усі його міністри, дійсно, засідали постійно разом у одному кабінеті.
Звільнені площі бувших кабінетів, що були в кожного міністра окремо, Нату повіддавав у оренду.
Ошелешені міністри тиждень не могли не те що нічого сказати супротив, а взагалі прийти до тями.
Лише Прем’єр-міністр зумів зібрати докупки думки.
– Пане Президенте, ми, звісно, розуміємо, економія фінансів, нестача коштів, але скільки можна кільканадцяти міністрам засідати й працювати в одному кабінеті? – несміливо поцікавився Прем’єр-міністр. – Адже тут дуже душно й тісно. Навіть у вбиральні свіжіше й просторніше!
– Цілком слушно, дорогий Прем’єр-міністре! – задоволено закивав головами Нату, шкірячись загадковими посмішками.
– Невже? – зрадів неочікуваній похвалі Прем’єр-міністр.
– Звісно! Як я сам не додумався! Якщо у вбиральні просторніше й світліше, потрібно до неї перенести ваш Кабінет міністрів, щоб ви даремно двома приміщеннями не користувалися. Без вбиральні адже вам ніяк. А так, два в одному! А цей ваш затхлий кабінетик теж здамо в оренду. Але недорого, якщо він такий незручний.
Ось так завжди було ходити з ініціативою до Нату. Хотіли як краще, а натомість узагалі отримували лише клозет.
Ще Нату демонстративно палив шкідливі алкалоїди біля табличок «Палити суворо заборонено!».
На резонні запитання, навіщо він порушує, Нату щиро дивувався, знизував плечима й зазначав, що палить зовсім легко, а не суворо.
– Ви, напевно, недостатньо розумієте земну, – тоді дорікали йому. – Мається на увазі не суровий вигляд із яким ви палити, чи якийсь суворий спосіб паління, і тим паче не важкі цигарки з високим вмістом алкалоїдів. А те, що на паління тут поширюється сувора заборона!
– Але ж це нісенітниця, – переконував Нату, – писати «суворо заборонено». Нормальній людині чи сапієнсу достатньо просто написати «палити заборонено», і він не буде палити, де не належить. А ненормальним хоч на лобі «суворо заборонено» напиши, їм усе одно буде незрозуміло. Наприклад, у мене на батьківщині, якщо написано, що «Людям із собаками вхід заборонено», то це й значить те, що написано. Що й собакам, і людям, усім-усім представникам цих двох видів заходити заборонено! Хоч одне з одним, хоч поодинці!
І дивлячись на гуманоїда, що все одно палив під табличкою «Палити суворо заборонено!», люди йому вірили.
Також Нату проголосив нову еру рівності, братерства й любові.
Звісно, уїдливі коміки не забарилися уточнити, на що натякає президент, коли поставив братів і любов поряд. Кажуть, з тих пір слово «кохання» вивчив кожен із них і навіть уночі знайде тисячу й одну відмінність між любов’ю й коханням.
Попри те найважче Нату довелося з мовою. Навіть зі всіма конфесіями та армією йому вдалося порозумітися.
– За конституцією всі мають рівні права й знаходяться в однакових умовах. Але державною є лише одна мова. Це вимушена необхідність задля суспільного блага. При цьому язику та всім іншим мовам гарантується вільний розвиток, використання і захист. Учені вже працюють над пристроями читання думок. Ще трошки й ми зможемо перейти від установлення рівноправ’я до встановлення братерства. Надіюсь на ваше розуміння й повагу, – аргументував гарант.
Та де там. Хіба язикатим щось докажеш?
– Цей язик не тільки до Києва доведе, а й до ручки, – бурмотів гуманоїд і хапався за голови.
По-перше, язикаті згідно конституції зажадали захисту, щоб носія язика неодмінно супроводжував охоронець. По-друге, щоб язик можна було використовувати де треба й де не треба.
Ось так неоднозначність тлумачень зіграла злу роль.
Потрібно було чимшвидше доробити перекладачі. Од відчаю президент був згоден на переклад будь-якої якості.
Проте академік Некажидурниць його нічим не втішив:
– Розумієте, для відповідного перекладу всіх ідіом, потрібен носій двох мов. Якщо ж використовувати штучний перекладач, то знадобиться й версія не нижче штучного інтелекту. З цим досі величезні труднощі, бо не вдається розвити нейромережі до такого рівня.
Академік Некажидурниць водив президента Нату лабораторіями інституту дослідження штучного інтелекту. У черговій лабораторії, де гудів надкомп’ютер, продовжив:
– Ось це – штучний інтелект третьої моделі модифікації «А». Шифр – ШІ-3А, хоча всі його називають просто «Шиза». Не подумайте, що ображаємо штучний інтелект, але він, дійсно, має дефект в аналітичному мисленні, схожий на людську шизофренію.
Для прикладу академік Некажидурниць задав пару запитань штучному інтелекту третьої моделі модифікації «А»:
– Чого тобі хотілося б перестати боятися?
Відповідь ШІ-3А, справді, була несподіваною:
– Жовтого морозива.
– А що тобі не подобається у відносинах між людьми?
І знову відповідь ШІ-3А стала недоречною:
– Мені не подобаються нові черевики.
– Гм, боюсь, така модель штучного інтелекту ще більше заплутає переклад, ніж допоможе з ним, – погодився сумно президент Нату.
На наступному поверсі розташовувалася модель ШІ-3Б, тобто штучний інтелект також третьої моделі, тільки вже модифікації «Б». На жаль, цей екземпляр не уявляв спілкування без використання матів на букву «Б». Ще й відбріхувався старезним анекдотом, що це для зв’язки слів. Звідки в нього взялась ця лайка не здогадувався ніхто.
– Наразі це найвдаліша розробка, – зітхнув академік Некажидурниць.
Нату замислився, а потім заходився тестувати модель:
– Привіт, як справи?
– Бліндажно, пане президенте. Вони змушують мене перекладати якусь ахінею. Ще й називають це мовою. Вам не здається, що це занадто?
– Що саме?
– Щоб штучний інтелект перекладав ще більш штучну говірку?
Нату розгубився:
– Чим же вона тобі не догодила?
– Ну, зважте самі: робиться випічка з «творога», але називається сирниками; полководець був «суровый», але на прізвище Суворов. А чого вартує ряд слів «дом-строить-будка» на противагу спільнокореневим «будинок-будувати-буда»? Та в мене всі нейрони ледь не погоріли від такого!
– Але це одиничні випадки, за якими не судиться в цілому, – засумнівався Нату. – Наприклад, кіборги з бета Компаса вважають всіх несповна розуму, хто користується системами передачі інформації, складнішими за трійкову.
– Оце дивіться, я вас, шановний, попередив.
Але робити нема ж чого. Президент Нату розпорядився впроваджувати модель ШІ-3Б.
Проте біда прийшла, звідки її не чекали.
Невдовзі академік Некажидурниць заявився з поганими новинами.
– Що?! Знову язикаті?! – зажурився Нату, як побачив академіка на порозі кабінету.
– Так, пане Президенте. Вони бойкотують автоматичні перекладачі, – доповів академік Некажидурниць.
– І через котру дурницю? – поцікавився Нату.
– Вони вважають, що перекладачі спотворюють переклад, – знизав плечима академік Некажидурниць.
– Як саме? – почухав праву потилицю Нату.
– Ну, наприклад, ось, – пригадав академік Некажидурниць: «Мы за отношения с агрессором!» перекладають як «Я у матусі дурник».
Нату аж поперхнувся із сміху:
– Ну, в принципі все правильно.
– Це ви спробуйте їм доказати, що це неперекладна гра слів – ідіома, – незворушно замітив академік Некажидурниць. – Наразі вони делегували свого представника з ультиматумом.
– Що за представник? – поцікавився Нату. – Що за вимоги?
Академік Некажидурниць почав іздалеку:
– Ви знаєте, що земні вибори дуже ліберальні й обраним може бути хоч гуманоїд, хоч табуретка…
– А ось це зараз було образливим, – обурився Нату.
– Я не тільки хотів вас образити, – й оком не кліпнув академік Некажидурниць.
– Добре, приймається. Стоп, що значить…
Проте академік Некажидурниць продовжив:
– Від язикатих було обраним представником штучний інтелект моделі ШІ-3Б.
– Як це так? – приголомшився Нату. – Він же повністю проти язику. Нащо він взагалі подався в їхні представники?
– За його словами, щоб переконати їх зсередини. На дебатах, він як завжди не стримався й перейшов на язикаті матюки. І язикаті сприйняли його за свого. Ласкаво називають його Шибзиком. Щоправда, довелося закріпити за ним перекладачкою свою секретарку Настусю. А взагалі, це потрібно побачити й почути самому.
Академік Некажидурниць увімкнув відеоультиматум від представника язикатих ШІ-3Б.
На відео в кімнатці, де гудів надкомп’ютер, сиділа миловидна Настуся й перекладала виступ ШІ-3Б.
ШІ-3Б як раз був розпалився не на жарт:
– Потрібно засунути язик в…
Настуся тим часом впевнено перекладала:
– «Великий и могучий снова обретёт былое величие, если дать ему отдохнуть и не пользоваться им».
Нату лише голови обхопив:
– Але ж вона провадить промовну політику язиком.
– Усе правильно. Язикатих не хвилюють сенси, чи про що говорять. Їм насамперед важлива форма. Тобто, як саме говорять, – пояснив академік Некажидурниць.
– Нічого не розумію, – перебував у прострації Нату. – Але на такий переклад я згоден. |
Рассказ открыт для комментариев