Обговорення оповідання ax002 Камо грядеши?

Вітаю, Авторе!
НМХР, у Вас вийшов якийсь гібрид худліту і уривків з двох дисертацій
(про двигуни і про психопрактики) з посиланнями на джерела.
Але справа в тому, що в будь-якому випадку має бути щось на кшталт
фіналу (резюме, епілог тощо).
Камо грядеши, оповідання?
Успіхів!
Чомусь навіяло

Вітаю, Юлесе!
Дякую за зворотній зв'язок
Я-то закладав як фінал останні кілька рядків оповідання. Але подивитись на власну творчість збоку я не можу, тож охоче вірю, що цей фрагмент в якості фіналу не сприймається)

Привіт, авторе/ко!
Не скажу, що читати не було цікаво, але як скоріше просто якусь статтю з психології, приправленою фактами з інших наук.
Дякую й за це, бо я дійсно збагатився нової інформацією.
Автор/ка ніби вихваляється, що добре орієнтується в них, і намагається все пояснювати, хоча його/її про це ніхто не просив, і сюжет до цього не підводив. Тому і вийшло все дуже нудно. Саме, як літературний твір. Бо там має бути конфлікт, трохи динаміки, має бути зміни героїв.
На жаль, всього цього я тут не знайшов.
Та все ж дякую за працю, бо відчувається, що виділили багато часу для цього.

Привіт, Таргарде! Дякую і Вам за зворотній зв'язок)
Стосовно великої кількості "довідкової інформації". Коли я вираховував прийнятний її відсоток, я орієнтувався на ряд успішних фантастів (наприклад, сучасний письменник-фантаст з Казахстану Семен Афанас'єв), яким вдається інтегрувати багато з своїх цікавих познань в твори - навіть з посиланнями - так, що виходить цікаво та здорово, і люди це масово з задоволенням читають.
Але судячи з Вашого коментаря (і з попереднього також), у мене вийшло далеко не так здорово і твір сприймається більше як науково-популярна стаття.
Тож буду думати, що мені змінити. Принаймні - я почув про конфлікт, динаміку, зміни героїв. І про більш виражений фінал.

Гм, капелюх мені підказує, що на вас зачекався Рейвенклов.
Удачі на конкурсі!

В яблучко!
Дякую!

З усього, що ви назвали, я практикувала та(чи) вивчала прикладну психологію, арт-терапію, медитації, йогу, дихальні вправи, трохи нлп та ще такі речі, як транформаційні ігри, метафоричні асоціації, соціоніку і т.д.
І знаєте що, я не зрозуміла ніц з того, що робив ваш герой на станції, а саме як він очищував свої мізки і яка мотивація в нього була)))
Все ж це мало б бути оповідання з зав'язкою, кульмінацією і розв'язкою, а не якийсь сумбурний потік свідомості. В зав'язці мало б бути якесь підведення до того, що в нього є психологічні тягарі, про які він забув, але які не дають йому повноцінно жити. Чи щось таке. Або, якщо вже він реально просто через сон прилетів до станції - то хай вже стане якимось обраним, який через практики та медитації здобуває силу для подальших звершень)). Ато просто прилетів, просвітився, і що далі? Для чого він це робив?
Якщо коротко - твір не спрацював.
Бажаю вам більше практикуватися і набиратися досвіду.

Моє вітання автору!

За лекцію про космічне НЛП дякую, але обірвати оповідання на самому цікавому місці - це не відкритий фінал

Успіхів на конкурсі!

Дякую, Іво! Мені якраз корисніше за все отримати зворотній зв'язок як - з одного боку - від людей, незнайомих з наведеними в оповіданні практиками (а також спорідненими), так і - з іншого боку - від знайомих з ними. Тож ви дали мені корисний погляд на "Камо грядеши?" з іншого кута зору.

Вітаю, Дрімчейсере!
Дякую за відгук) Наступного разу постараюсь дописувати не в останній момент, щоб був час продумати та реалізувати навіть такий складний фінал (в якому треба було б описати досвід, що виходить за межі людської свідомості), не обриваючи.
Ну, або хоч зробити це не так явно. Наприклад, позичити прийом у Стругацьких (ні, я в ніякому разі не порівнюю себе з метрами ): у "Хвилі гасять вітер" коли вони не потягнули описати складні особливості суспільства та цінностей мета-людей (люденів), вони просто вставили лакуни - пропуски - у запис відповідної бесіди з одним з люденів. Мовляв, через небажання розкривати свої секрети людени після бесіди підтерли запис, а також пам'ять присутніх на зустрічі людей. Ось щось на кшталт такого варіанту (не точно такий, але з тієї ж опери) фіналу, мабуть, не створив би такого ефекту обриву "на найцікавішому місці"
Я вже навіть придумав, як приблизно це можна реалізувати . Тож дякую ще раз за відгук та побажання, навзаєм)

Доброго дня!
Зачепилася за слово "летаючи". Цікаво, Ви його написали спеціально, чи це одруківка? Просто це слово з діалекту певного регіону, і його мало де можна почути.
Втім, одруківки тут теж є. Наприклад, "валяючись на ложе" - "на ложі", "рятивників"...
"обсосаних до кісточки" - боюсь, слово "сосати" якщо і є в українській мові, то вживається у не надто вишуканих висловлюваннях. Я б радила змінити це слово на "обсмоктаних".
"виновницю проблем", "щоб не улетіла", "з відчуттям виконаного боргу", "те, да не те" - доволі багато русизмів. Але це лікується досвідом. Головне - у Вас є хист до написання, так що не зупиняйтесь, набувайте цього досвіду!

В цілому, створений Вами світ сподобався. Великі абзаци не здалися нудними, кожне речення чітко уявлялося в голові (для мене, як для гуманітарки з не технічним мисленням, це важливо).

Не зрозуміла оцього моменту: "мегаполіс, пронизаний мережевими пакетами".Що це за пакети?

Кроу - Пітер? Не одразу це зрозуміла. Може, отут: "Під таким іменем він відомий серед Вільних Хакерів" замість "він" краще написати саме "Пітер"?

Реінкарнація Речі Посполитої? У світі всіляке буває. Але не скажу, що моя внутрішня читачка це схвалила.

"попасти на закинуту космічну станцію було не так-то просто", а потім: "накопичити на... космічний корабель... могла будь-яка людина середнього достатку", та й запустити човник у космос можна за помірною ціною. Виходить, що Ви самі собі суперечите.

І ще - авторе, Ви мене обдурили! Оповідка починалася як пригодницька (космічна станція, кіберпанк, Дикий Захід), а далі пішла... медитація? Склалося враження, що я прочитала цілих два оповідання, що перетекли одне в одне десь усередині тексту.

Доброго вечора, Віро!

Дякую, Ви зробили дуже детальний та ретельний аналіз мого оповідання, тож я дуже радий Вашому зворотному зв'язку. І цікаво, і корисно

І - окремо дякую за ледь не єдиний частково позитивний відгук

Стосовно конкретих моментів.
На жаль, це практично мій перший літературний досвід українською. Плюс - дописував в останній момент, тож вичитував мало. Як результат - у мене справді залишилось купа русизмів та кальки з російськомовних виразів. "Летаючи", до речі - з тієї ж опери. Так що я також сподіваюсь, що з часом - і з досвідом - у мене стане краще з художньою українською мовою

І так, оповідання, що викладено на конкурс, я вже змінити не можу, але у себе в текстовому файлі я виправив те, на що Ви звернули увагу - "обсосаних", "летаючи" та інше. Окрема подяка за ці зауваження)

Далі,


пакети - це блоки, на які розбивається інформація при передачі комп'ютерною мережею. Наприклад, у інтернеті (інтернет-пакет)


Виправив)


Тут я експлуатую популярну останнім часом ідею, що, мовляв, реінкарнувати можуть не тільки окремі люди, а і цілі країни. Так, ЄС вважається реінкарнацією Римської імперії, Росія - Золотої орди тощо.


Гм. Загалом, я намагався описати думку "попасти не так легко, але при наявності наполегливості цілком реально". Як, наприклад, купити новий автомобіль середнього класу для людини середнього достатку: цілком реально, але треба напружуватись тривалий час. Можливо, ця думка у мене викладена не дуже зрозуміло.


А ось тут, мабуть, вилізають найсумніші для мене реалії цього конкурсу... Загалом я притримуюсь зовсім інших пропорцій - десь 80% (по обсягу тексту) пригод та 20% (а частіше й менше) ідей та філософії. Але через обмеження у 40000 знаків довелось сильно скоротити пригодницьку частину (ідейну скорочувати дуже не хотілось). Як показали відгуки, в результаті вийшла така собі хімера, що не дуже сприймається як художній твір. Постараюсь врахувати цей досвід в майбутньому)