РБЖ Азимут НОВОСТИ ТУРНИРНАЯ ТАБЛИЦА О КОНКУРСЕ НАШИ АВТОРЫ МЫ ПЕЧАТАЕМ ФОРУМ
Текущее время: 06.04.2020 14:20

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 13 ] 
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 22.03.2020 18:06 
Не в сети
Site Admin

Зарегистрирован: 08.01.2007 11:46
Сообщения: 4707
Откуда: Одесса
Обсуждение рассказа aq020 Поріддя


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 22.03.2020 20:35 
Не в сети
Искатель приключений
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 10.10.2019 18:43
Сообщения: 10
Сподобалося! Чудово!

Причепитися ні до чого, відмінне знання української мови.

_________________
В природе нет добра и зла, только равновесие или его отсутствие.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 23.03.2020 16:16 
Не в сети
Доктор Зло
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 26.07.2011 11:36
Сообщения: 4186
Откуда: Зворотний бік Місяця
Маємо двох мандрівників, які відправляються в небезпечне місце, незважаючи на попередження.
Що саме змусило їх це вчинити? Наприклад, чи була в них невідкладна справа, необхідність порятунку друзів, завалений після землетрусу зручний перевал тощо? Тобто переконлива мета? Схоже, що ні. Лише впертість і самовпевненість як риси характеру і відсутність глобальної мети. До речі, обидва персонажі не дуже розрізняються. Проте, можна здогадатися, навіщо їх двоє. Щоб одне одному розказувати про те, що відбувається.
Далі буде трохи спойлерів. Тож раджу спочатку прочитати оповідання, бо воно того варте - мова гарна і напруга присутня.
Чому в поселенні немає людей, я здогадалася приблизно на половині тексту - бігунок був трохи нижче середини монітора. Відповідно, чого налякався Остап - теж.
Залишилося кілька питань.
1. Куди поділися люди й вівці, якщо сліди дійсно вели до цього місця.
2. "Темні" - нам про них сказали на початку розповіді, але хто вони такі - залишилося таємницею.
3. "Той, що живе в колодязі", харчується згнилим м'ясом. Обидва персонажі - живі, мертвечиною від них не тхне. Тож незрозуміло, чому саме за ними мала рвонути потвора. Вони мали змогу спокійно залишити цей "об'єкт". Власне, так і сталося
Цитата:
Проте останньої миті страховисько чомусь збочило й, не звернувши на нас уваги, проворно здерлося настилом.

4. Що воно таке? Кажуть - поріддя. Згодна, дивне створіння
Цитата:
Страхітливий виплодок мав мацаки спрута, павучі лапи, зазублені клешні й навіть недорозвинені перетинчасті крила. І багато, багато пащ, – манірно засупонених на подобу сфінктера, присоскоподібних та всіяних гостряками зубів. Але всі ці деталі мелькали без жодного ладу й симетрії, позаяк насправді чудовисько не мало фіксованої форми, повсякчас мінилося й перетікало з подоби в подобу, наче отруйливий туман…

Така собі універсальна суміш усіх космічно-потойбічно-підводно-інфернально-фантастичних істот.
Воно добре? Воно погане? Невідомо. Воно жере тухле м'ясо? Так. Але гієна теж жере тухле м'ясо, і це не робить її потойбічною істотою. То що ж виходить? Це навіть не містика, це більше схоже на кріптоісторію. Згадайте "Террор" Сіммонса. Містика в літературі - це зіткнення сакрального з профанним, за підсумками якого людина має змінити чи вдосконалити власний світогляд. Випадкова зустріч із монстром, який мешкає в колодязі, геть не впливає на долю обох персонажів, ніяк їх не змінює.
5. Враховуючі попередні пункти, виникає найцікавіше питання - в чому полягає ідея твору? Я не бачу відповіді і дуже хотіла би почути це від автора.
Удачі на конкурсі!

_________________
Чому найважче у світі – це переконати птаха, що він вільний?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 23.03.2020 20:02 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 3
Мураха
Дякую!
Птиця Сирін
/Що саме змусило їх це вчинити?/
Цікавість. Дощ. Злива. Пошук укриття.
Питання
1. Пішли в безпечне місце на певний час.
2. Культисти, язичники, сектанти. Хтозна.
3. Як казав один персонаж Шеклі: "Я люблю пасивну протоплазму. Але я люблю й активну протоплазму". Саме через це люди йшли з села під час смертей.
4. Може, поріддя воно, а може - вони, як подивитись. Про жанрову приналежність судити читачеві. Але головна умова містичного твору - питання без відповідей - дотримана. Що ж до героїв: чи варто говорити, що така пригода змінить будь-кого?
5. Останнє діло, коли автор розтлумачує ідею. Можу підкинути хіба кілька фольклорних натяків: "Непроханий гість гірше татарина", "Допитливій Варварі ніс відірвали", "Не пхай носа до чужого проса", "Не знаючи броду, не лізь у воду". Ну і так далі. А взагалі, у самурая нема ідеї. Тільки шлях.
Дякую, що читали!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 23.03.2020 22:28 
Не в сети
Доктор Зло
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 26.07.2011 11:36
Сообщения: 4186
Откуда: Зворотний бік Місяця
І так завжди. :D

_________________
Чому найважче у світі – це переконати птаха, що він вільний?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 26.03.2020 12:14 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 19.03.2020 23:53
Сообщения: 4
Чудово написано, читав із захопленням і естетичним задоволенням. Оповідання сподобалося, напруга зберігалася до останньої строчки. Є щось лавкрафтське, зокрема, це знайшло втілення в образі самого чудовиська. Сподіваюся побачити серед переможців. Успіхів!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 26.03.2020 17:20 
Не в сети
Чечако

Зарегистрирован: 21.09.2019 19:30
Сообщения: 40
Цитата:
– Остапе, вони боялися чогось усередині!.. – долаючи крижаний дрож, пробелькотів я.

Йой, ну шо ж так довго вони здогадувались ))
Насправді, для мене інтрига трохи затянулася, враховуючи те, що щойно вони знайшли брус, стало зрозуміло, у чому тут діло.
Щодо мови якийсь парадокс - наче всі слова правильно вжиті, а читається кволо (але це моє суб'єктивне сприйняття). Можливо, я не дуже люблю зловживання описами. Але, певно, у такому жанрі без цього ніяк.
Ідея і сюжет сподобались, чудовисько хотілось би більш загадкове і неосяжне, якось так))


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 27.03.2020 01:24 
Не в сети
Приживала

Зарегистрирован: 08.01.2020 18:39
Сообщения: 62
Гарне оповідання, лавкрафтівське. Карпати тут куди мальовничіші, ніж в "Останньому чугайстрі", де вони просто фон, потрібний для фольклорної та географічної прив'язки. Біда в тому, що подібна історія дійсно сприймається застарілою. Сто років тому вона б читалася на ура, але замість це сюжет для "страшилки біля багаття". З інших мінусів:
- Як і писала Птиця, герої взагалі не персоніфіковані. В жодного з них немає минулого і мінімум характеру, тому себе на їх місці уявити можна, а от проникнутися персонажами важко. Все ж варто було зробити оповідача-самітником, тоді б страшніше читалося. А взагалі, я розважав себе, уявляючи, що вони гей-пара і читаючи їхні слова у відповідному стилі;
- Ви не пояснили монстра, але при цьому герої ледь не кожен свій крок пояснюють, при чому іноді ще й вголос. Ну, читач не тупий, він два і два зв'язати може;
- Саме чудовисько хай і вигадливе, але вторинне. І взагалі не гуцульске. І це підводить до головного мінусу.
- Не страшно. Саме страх головна умова горору, а не таємничість. Себто історія має лякати, але цього не стається. Всі моменти на місці, але вони не дотиснуті і тому не працюють. Взагалі, я б порадив переписати цю історію з умовою, що оповідач вирушить в мандрівку без свого бойфренда і подивитися, що вийде.
Та все ж оповідання чудове і однозначно заслуговує місця в другому турі. Тому успіхів!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 27.03.2020 13:31 
Не в сети
Постоялец
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 06.07.2014 13:14
Сообщения: 174
Вітаю, авторе!

В чорта-біса - сподобалося! Чудова, соковита мова. Атмосфера прямо відчутна на дотик. Сюжет... ну лінійний і зовсім передбачуваний фінал, бо ж від першої особи. Хіба тут можна було зробити фінт вухами і щось на кшталт "а потім я помер", а історію розповідаю якійсь спіритичці, що ненароком викликала дух :lol: Місцями було лячно. Проте, знову ж, через обрану форму подачі від першої особи зрозуміло, що хепі-енд. Можливо, варто було б спробувати написати від третьої, щоби читач не настільки однозначно передбачав кінцівку.

Єдина заувага:

Цитата:
Я навіть не пробуватиму описати неподобну прояву. Це неможливо.


І далі ви так смачненько якраз і не робите цього :D

Дякую за гарне оповідання.

Успіхів!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 27.03.2020 15:18 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 3
Нічний месник
Бузковий дракон
Олександр Ігнатенко
Фантом

Дуже дякую за відгуки, вам також успіхів у конкурсі та в житті! Постараюся врахувати критичні зауваження на майбутнє. Як уже слушно десь згадувалося, страх - поняття суб'єктивне, тому налякати всіх нереально. Щодо верховенства страшності над таємничим у горорі можна сильно сперечатися, але це теж, мабуть, із царини суб'єктивного. "Ухил в ЛГБТ" не коментуватиму, бо, хоча таке й на думку не спадало, раз читачеві так читати комфортніше, то чом би й ні?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 28.03.2020 14:38 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 10.03.2020 22:04
Сообщения: 9
Атмосферне оповідання, гарний опис з початку: гори, полонини, дощ, якийсь дивний дерев’яний мур, закинуті будівлі.

Досить кумедно коли після: «Я навіть не пробуватиму описати неподобну прояву. Це неможливо.» йде описання створіння. Та й істота не дуже вже оригінальна з усіма клешнями та моцаками.

Але оповідання написано не погано, цікаво читати. Так багато жанрових штампів. Але думаю, автор так і задумка написати класичну історію про персонажів які зайшли туди куди не треба та зіштовхнулись з невідомою істотою. Такі оповідання це один з архетипів жанру і зустрічається в різних варіаціях майже в кожній збірці. Це повчання про те, що в деякі місця не слід лазити. В цьому плані історія виконує свою функцію, і для мене це зразок горору.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 28.03.2020 16:26 
Не в сети
Постоялец
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11.01.2019 11:27
Сообщения: 221
Откуда: Київ
Вітаю, авторе!
Написано вправно, шикарна мова, читалося легко, але після прочитання запитань залишилося безліч, а відповідей нуль.
Прочитав коментарі - нічого конкретного не знайшов. Жанрова специфіка?
Мені б хоч одним оком глянути на тих темних, які охороняють і годують те поріддя, може то прекрасні люди, що оберігають нас від того чудовиська?
Успіху на конкурсі і наснаги в творчості!

_________________
- Світ став замалим, Джек.
- Світ такий самий. Щастя в ньому менше.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: aq020 Поріддя
СообщениеДобавлено: 28.03.2020 17:09 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 3
Павло Ч.
Панас

І вам дяка за увагу до оповідання! Авжеж, кортіло втриматися строго у рамках жанру. І, звісно ж, темні охороняли світ од невідомого поріддя. Ставлення до них зрозуміле - невідоме завжди лякає.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 13 ] 

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB