Обсуждение рассказа z034 Відчайдух

Спочатку про погане:

"тліючих" - русизм.
"З-підшар" - дуже вдала помилка, я кілька секунд думав, що воно за підшар такий.
"Торкнувся туману. Той" - три Т підряд, спотикаєшся.
"стирчала і ворушилася рука, потім визирнуло і замурзане" - трохи невдала фраза, "замурзане" сприймається як дієслово.
"в полоні чужої долоні" - в полоні долоні бігали коні, курці на балконі, а квіти в вазоні...
кулінарну перлину "Кирпатого василіску" - сприймається як назва страви.
"дотик кийка вибив дух із легень" - чи то дотик надто палкий, чи то потерпілий надто ніжний.
"невдовзі сам був би виданий" - ЗА КОГО?!!! ))))))))))))))))
Загалом трохи забагато пафосу й замало ком.

Тепер про хороше. Нарешті, нарешті, нарешті я бачу слово "виглядати" у правильному використання - виглядати когось, а не виглядати кимось. Плюс бал. До речі, усім, хто виглядає добре або ще якось - навпаки, мінус бал.

Неоднозначні враження.
Вирвані серця, волохаті дупи, блювотиння усяке. Бррр, бееее! Не ваш я читач. Звісно, не варто реальність прикрашати, але я прихильник того, що це доречне тільки тоді коли без нього не обійтися.
Хіба що ціллю автора (саме автора, не авторки, НМСД) було показати ступінь падіння суспільства, тоді йому вдалося.

Рука здається незнайомою. Хтось із новеньких або старожилів, з творчістю яких я мало-/не знайома.

Частина-легенда з Ерраном чіпляє. Історія глибша, ніж здається на перший погляд.
Фінал багато що перевертає з ніг на голову, але не позбавляє гіркого післясмаку.
Якщо чесно, кінцівка, трохи обманула читача у моїй особі, я хотіла загадку, трагедію, а отримала всього навсього імітацію, віртуальну реальність.
Зате кінцівка, як мовиться: "на злобу дня"
Кажу ж - враження не однозначні.
Успіху!

Мені сподобалось.
Трохи важкуватий стиль, до нього довелося звикати. Проте десь після третини тексту "втягнувся", так що це швидше просто деяка особливість автора.
Історія мені сподобалась, я б навіть почитав щось подібне в більшій формі, де було б більш докладно викладено і події, і історію персонажів.
Проте кінцівка мені не сподобалась. Можливо, то моє ІМХО, проте я не люблю, коли з такого добротного, приємного фєнтезі останнім абзацом роблять щось інше.

Мне понравилось. Гармонично построенный рассказ по всем канонам и хороший словарный запас.

Непогане було б фентезі, якби фінал усе не зіпсував.
Тож виявляється, людина у віртуалі демонстує здатність заради справи вбити безневинне дитя і зрадити побратима, і таким чином проходить відбір до люстраційного комітету? Та це крутіше за Святу Інквізицію!
Чи я чогось не допетрав?

Атмосферно. І хай мене звинувачують у параної і тому, що мені звідусіль ввижається символізм буденності.
Загалом сподобалось, хоча кінцівочка здалася (особисто моє) трохи зім`ятою, а після такого ефектного початку очікувалась ціла сага. Дякую за цікаво проведені хвилини.
Успіху на конкурсі.

Фінал зіпсував усе враження.
Чудова фентезійна історія, потужна сцена чаклунського поєдинку...
І якась жалюгідна люстрація!!!
Я дуже розчарований. Ви вирвали мені серце, як отій дівчинці на початку оповідання.

Приєднуюсь до попередніх коментаторів - блідий банальний фінал зіпсував таку картинку)). Ну не можна приносити в жертву барвисте сірому, майте совість, авторе!)).

Початок в стилі "гри престолів")), надто натуралістично. Хоча...

Що сподобалося? Пропорційний сюжет. Соковиті описи, багата мова. І не слухайте дурниць коментаторів, які у ній геть не розбираються
А кілька описок – то дрібнички, не варті уваги.

Успіху в конкурсі!

Ото ви замаскувались? І не признались! Молодці!

Ото ми. Ми такі, да Де ж іще експерементувати, як не на конкурсах

Усім дякуємо за обговорення.

Чесно скажу - цей експеримент не особливо потішив. Але - що не відступилися - молодці! А як іще добиватися успіху і розвиватися? Успіху у подальшій творчості!

Эксперимент есть эксперимент (с) АБС