Семьдесят Первый писал(а):
Вітаю, Авторе!
Якщо я правильно зрозумів головну ідею - це казка для дітей, щоб вони не боялися бабусь, якщо ті виглядають старими та страшними. Бо ці бабусі за онуків та онучок готові вмерти, навіть щоб їх сама онучка і вбила, якщо це їй щастя принесе, готові проти усієї хтоні лісу наодинці війти, аби захистити. І врятують, якщо зможуть.
А бабусь треба береги та любити. Бо не так багато їм залишається звичайно. На жаль.
Вітаю! Та ніби не вмію гарненько сісти обмізкувати головну ідею, щоб нею потім любенько оповідку облямувати. Якось воно саме по собі як пишеться, так і пишеться. Але ж якщо ви набачили казку для дітей і що бабусь треба берегти та любити, то нащо ж я буду заперечувати? Най буде.
Птица Сирин писал(а):
Отаке... здалося, що це й про нас, графоманів. Як ти від свого лісу не біжи, а все одно дожене.
Тільки щодо хтоні маю заперечення. Це слово як таке не має бути притаманним відьмі, що все життя мешкає в селі. Наукове слово. А ще - не сподобалося ставлення до цієї хтоні. Бо вона ж теж місцева. Тобто бабця Христина не ганяє хтонь. Все ж таки це для людини непід'ємне завдання. Ймовірніше, Христина здатна підтримувати належний баланс між двома світами - людським і світом тих, хто живе у лісі.
А позаяк ідея твору не стільки про відьомський спадок, а про чуточку інше, психологічне - піду до угадайки. Буду рада, якщо не помиляюсь і ця авторка бере участь у грі.
Удачі на конкурсі
Кому казка дитяча, а кому й про графоманів. Таки знову, аж ніяк не заперечую.
Щодо хтоні, то мені просто слово подобається. Капосне таке, поганюче. А бабуся може те слово від доньки підчепила, яку аж он по телевізору показували.
Баланс то з потойбічним мо бути, яке своїм життям живе і як його не чіпати, то й нікого саме не чіпатиме. А тут у лісі таки хтонь оселилася, поганюча та небезпечна. "Ганяє" - то в моєму розумінні радше "стримує", аби нікому із людей не шкодила. Знищити то непід'ємне справді. Далеко не все можна знищити, часом життя так складається що тре комусь стояти на варті і захищати, затуляти інших собою і своїм життям...
Дякую, Птице, за коментар. А щодо угадайки, то цікаво. Ото вже зовсім не думалося, що й за такою оповідкою можна вгадати. То ж може і не вгадали )