Обговорення оповідання ax045 Зоряний вітер

Привіт, авторе!
Це чудесно!
Картина і опис героїв розгортаються по ходу розповіді - це плюс. Це перше оповідання, яке я прочитала тут, але мені здається, що на цьому конкурсі воно буде дуже небанальним і оригінальним.
Мені сподобалося!

Вітаю, авторе! Коротенько, але з чудовим змістом, й більший обсяг тут, на мою думку, був би просто зайвим. Удачі вам на конкурсі!

Вітаю авторе!
Сподобалось оповідання. Гарно написано.
Я згадав "Перетин Ейнштейна" Семюеля Ділейні.
Успіху на конкурсі!
Від мене - 1.

Віру, Луню, Олексо, дякую дуже за теплі слова!
Чомусь лячно було поіути перші відгуки, здавалося, що без космонавтів та зорельотів буду трохи невтемно виглядати на конкурсі

Чудове оповідання! І крутий твіт у кінці
Ловіть вподобайку
Дізналася новий термін завдяки вам -- "зоряний вітер".

Дякую!
На жаль, в мене зоряний вітер більше в метафорічному сенсі використовується, але... так, ідея оповідання пішла саме від наукового терміну

Вітаю, авторе!
Я хотів би зробити технічне зауваження. Самі по собі частота та довжина хвилі з відстанню не спадають/зростають, спадає амплітуда. "Червоне зміщення" справді змінює довжину хвилі, але воно спостерігається, якщо джерело хвилі віддаляється від спостерігача (якщо наближаєттся - фіолетове зміщення). Ну... хіба що розбігання зірок та галактик можна згадати, щоб пов'язати зменшення частоти з відстанню. Але там порядки зменшення дуже невеликі.
Тим не менше, якість оповідання цей технічний момент аж ніяк не знижує. Успіху Вам!

Так, саме розбігання зірок і малося на увазі
Але, як вже казала вище, я радше в якості метафори усю фізику долучила до справи, аніж з прицілом на достовірність. Якщо хочете, така собі лірична фізика
Дякую за відгук! Успіхів навзаєм!

Спочатку трохи посварю.
Чи можна сказати "я повернула очі"? Здається, краще б "повернула голову", "перевела погляд".

"Вогні під Безодньою"
А Безодня - це якась споруда? Ну як то кажуть - під ОДА ))) Ні? А то зара напишу комент - а скажуть, йди вивчай мову.
Якщо ж не споруда, а справжня безодня - вогні мають бути біля, поряд або над нею.

Як вони зрозуміли земну мову?
І те, що днюхи в них кожні півроку, але при тому три на рік - теж не второпала ))) Проте, математика не є моєю сильною стороною. І це ще м'яко сказано.
А якщо герої там і народились, узагалі в них має бути одна днюха на рік. Чи ні?

Кит поведінкою більше скидається на кота. Ще й муркоче.
Добре. Це все дрібниці. Загалом мені твір сподобався. Настрій, атмосфера, поетичність. Народження музики - взагалі круто. Музика - це важливіше за три дні народження в людей. Це головне в оповіданні. Коротше, лайк!
Удачі на конкурсі!

Вітаю, авторе!
Цей відгук з’явився після запитів про дні народження.

Я вже писав раніше, що оповідання мені сподобалось і я хотів би дещо прояснити, дізнатися чи вірно я зрозумів.
Про "Дні народження" я вже пояснив у "Перлівниці", тепер далі:
Вогні під Безоднею, тобто вогні під порожнечею всесвіту, порожнечею космосу (на початку оповідання було про це сказано) - так?
"Повернула очі" тому що - головні герої не люди і вони в моїй уяві постають, як гунгани з фільмів серії "Зоряні війни", тому і можуть повертати очі.
Імена з "-д" це жіночі персонажі?

Ніяк не можу позбутися думки, що написано після прочитаного "Перетину Ейнштейна", бо там були позначки в іменах Ло, Ла, Ле; був ГГ, який грав наче на сопілці на своєму мачете; був Кід Смерть; були Бітлз...

Здаюсь. Про Безодню і поворот очей зрозуміла. Тут я поводилась як звичайний земний будівельник, тобто трохи приземлено. Але ж дні народження! Я до перлівниці теж зганяла. Нічого не зрозуміла... Як звичайний земний будівельник. Але музику почула! Хоч і ведмідь на вухо колись наступив.

Можу навести такий приклад.
Атестати про повноліття дають зимою та літом, але мені ще жити-вчитися півтора року...

Я так зрозумів.

Де той Автор?! Нехай пояснює сам!!!

Вибачте, автор трохи був випав з онлайну
Олексо, навіщо вам автор, ви і самі дуже гарно усе пояснили
Каюся: я трохи понашифровувала в цьому оповіданнячку, щоби читачеві з самого початку оповідання муляли дрібні "неправильності", які в кінці, за авторським задумом, мали встати на свої місця і виявитися "правильностями" - з огляду на те, що герої оповідання - не люди.
Олексо, ні, не після "Перетину", і так, імена на -д - жіночі. Але пасхалочку з іменами ви, здається, не розгадали

Птицю, з Днями Народження Олекса правий - так вони називають обряд повноліття.
А ось з людською мовою - тут в мене й досі є сумніви. Вони її не зрозуміли (за "геніальним" авторським задумом, читач це мав второпати з того, що Ері-д питає, чи то слова були, і вони з Китом жодним чином не обговорюють зміст тих слів). От якби герої розмовляли людською мовою, а вітер приніс би фразу ельфійською, яка була би наведена мовою оригіналу - тут в читача питань не виникло би. Але герої розмовляють іншопланетною (хоча для читача в оповіданні вона перекладена людською). І повідомлення приходить невідомою героям людською. От як його в тексті подати? Ще й так, щоби читач зрозумів, адже текст повідомлення - саме для нього.... три дні мучилась

Вітаю, авторе!
Чудове оповідання! Музика - це справді найкраща форма контакту, і замість усяких генсеків ООН точно краще слухати Синатру
Успіху на конкурсі!

Вискажу й свою версію стосовно цифр Це ж у творі не люди, а істотки, і в них День народження, я так розумію - це день перетворення на дорослих і вибору фаху, тобто щось на кшталт ініціації. А не днюха, як у нас. А головна героїня молодша за Кита, тому їй до цієї події довго. Бо вчать їх у класах не по віку, а усіх разом. Якось так. А якщо й ні - то, можливо, це щось пов'язане з фазами планети. Тобто, фантприпущення. То й хай буде, бо це ж оповідання, зрештою, не про математику

О, вже Автор про це сам написав