Обсуждение рассказа aq030 Коробка сірників

Вітаю, авторе.
Непогано, але не покидає відчуття, що можете набагато краще.
Прадіду я б відвів більшу роль у пошуках скарбу, ніж просто бути спостерігачем.
Успіху на конкурсі!

Вітаю, авторе! Порадували Ви мене своїм оповіданням. Ось так буває, починаєш читати твір по діагоналі, а потім непомітно втягуєшся і вже з інтересом читаєш не відриваючись все підряд.
І тема тут є, і мова, і герой, і интрига, і гумор, і драма життя.
Звісно це й близько ніякий не горор, і навіть не фантастика, це просто дуже добра соціально-історична проза, яка трошечки маскується під містику
Та незважаючи на це, я аж ніяк не жалію, що витратив на нього час!

Бажаю успіхів у творчості!


А мені здалось, Прадід там брав аж занадто активну участь))
Скільки людей, стільки й поглядів. Тому все норм)

Хорошая работа. Не хоррор, конечно, но довольно приятная мистика. Понравилось.
Автору удачи!

П'ять!
Чи як кажуть, п'ять балів Грифіндору!
І епітафія чудова
А найбільш сподобалося: "Його вічне життя добігло кінця..."
Нагадало Пратчетта чи Бігля. А може Янга чи Бредбері.
Прикро, що не можу проголосувати.
Удачі на конкурсі!

Дякую, шановні друзі!
Знаю, що не горор. На жаль (чи на щастя?) не виходять у мене жахастики.
Пишу-пишу, наче ось-ось - і буде страшно. А тут, бац, і смішно стає.
А ось трохи побутової магії та містики - оце наше всьо
А прадід ГГ через свою потойбічну сутність не дуже здатен втручатися у події.
Він же за життя не таким поганцем був, щоб здобути якісь унікальні привидові здібності.
Ось і спостерігає, коли хтось розумний з нащадків з'явиться.
Якщо серйозно, то хотілося не стільки лякати, скільки показати, як у нашому світі багато незрозумілого і таємничого.
І як важливо залишатися людьми - навіть після смерті.
Приємно, що сподобалося і отримали задоволення від читання.
Усім успіхів на конкурсі!

Легка детективна історія з лінійним сюжетом. Цілком реальний кандидат на включення до збірки "Одеса.Ідіш.Контрабанда", коли КСД почне популяризувати й інші міста України, крім Лемберга. Фантастичний елемент має місце, але декорації і події у оповіді відповідають більше відчуттям розслабленості і невимушеності, ніж притаманним горору напруженості й тривозі. І ще цікаво: головний герой-історик, шукаючи правди про спадок діда, дізнався й про певні 'секрети' своєї матері, коли перестав бути Семеновичем та став Михайловичем?

Нє, ну зрозуміло, що з дрібниць складається світ. Але при чому тут коробка сірників? Що в ній було? Замість кінця - туман. Таке враження, що деякі моменти оповідання вирвані.

Вітаю, авторе!

Класно. Просто класне містичне оповідання. Та й таки містичне доволі умовно, бо ж фантелемент тут не грає на сюжет У бік горору ніхто навіть і не дивився

Прочитав із задоволенням, дякую.

Успіхів!

Приємне оповідання. Як вже сказали, не горор і навіть містика з натяжкою, але сподобалося. Мова гарна, одруківок мало й жодної критичної, єдина вагома помилка: зміна по-батькові в головного героя. Ще можу зазначити, що "Мойша" і Мойсей" це одне й те ж ім'я, причому не якісь пестливі форми: Мойша це вимова на їдиші, Мойсей грецька транскрипція. Тому вживати обидва варіанти в одному тексті якось недоречно. І ще: герой знайшов скарб і історію про це йому довелося видавати власним коштом? Це сумно.
Взагалі, якщо прибрати єврейський колорит нагадує як ми з батьком розшукали руїни хати й "заначку" прадіда-кулака. Звісно, скарбом це можна назвати з великою натяжкою, але пригода видалася захоплива.
Успіхів!

Мене от хвилює питання: то було там золото чи ні?)) А то фраза породила сумніви

Приємне таке оповідання, просте, наче історія з життя, яку хтось розповів би, наприклад, у купе потяга. Хоча, звісно, хто б таке став розповідати без ризику позбутися свого жаданого скарбу?
Удачі Вам на конкурсі, авторе

Легко та колорітно. Онук на фоні діда трохи блідий. Не вистачає чогось цікавого про нього.

Приємне оповідання. Містики небагато, але воно й не треба більше для такого сюжету. Із зауважень - по-перше, бракує перипетій, перешкод у пошуках скарбу. По-друге, те ж саме питання, що стосується пошуків піратських скарбів. Навіщо ховати те, що можна використати іншим чином? Відправити до швейцарського банку, наприклад?
Але то дрібниці. Оповідання захоплює саме неквапливістю і позитивним настроєм.
Удачі на конкурсі!

Майже у кожному відгуку написано, що це зовсім не горор. Тому мене, ще більше дивую, чому оповідання у фіналі конкурсу горору. Так написано добре, але як на мене навіть дедуктивна складова не така вже цікава вийшла. Якось герой дивно дійшов до відгадки.