Доброго вечора всім!
Дякую за коментарі, зараз всім відповім, але перед тим хочу дещо уточнити, щоб запобігати наступним питанням.
Отже, це оповідання являє собою такий собі розширений синопсис декількох розділів роману, який я, можливо, колись допишу. У романі маю декілька моментів, в яких зачіпається питання ксенофобії, тож спробував їх висвітлити у такому ось вигляді, а ще не хотілося, щоб цей конкурс не відбувся через брак оповідань
Часу, як завжди, було обмаль, тому вичитки як такої майже не було, тож прошу вибачення за помилки.
Панас писал(а):
Мабуть, дуже поспішали до дедлайну? Бо забагато повторів, трохи є русизмів, одруківок.
Все так і було, каюся.
Панас писал(а):
Така суміш з героїв Марвела і Людей Ікс, але українського розливу
Так і було задумано.
Панас писал(а):
звідки ж взялись ці супергерої? Що такого вони пережили, що отримали надздібності?
Ви все уважно прочитали. У оповіданні цього не було, в романі також майже не буде пояснень, це так і задумано. Але кожний з героїв матиме свою історію усвідомлення власних здібностей.
Дякую за Ваш коментар
Дракотик писал(а):
Хороша історія, і росу на сонці Дракотики схвалюють!
Дякую
Дракотик писал(а):
трошки не вистачало якоїсь загрози героям
Загрози як такої не було, тільки побоювання одного з героїв, що ними будуть користуватися для задоволення власних амбіцій.
Дракотик писал(а):
Трошки здивувало, яку форму Оксана обирає для своїх дій - молитву.
Дракотик писал(а):
Оксана знає, що вона суперлюдина, визнає це
Річ у тім, що природу своїх здібностей герої не знають. Оксана з дитинства вважала, що її здатність зцілювати людей - це божий дар, тому привчила себе, що для цього потрібно молитися. Назар може дізнаватися про будь-що, будь-яку інформацію, яку знає хтось інший, тому він досконально знає історію релігій і розуміє, що жодна з них не правдива. Тому намагається переконати Оксану, що бог тут ні до чого. Але Оксана народилася і зростала в сім'ї дуже релігійних людей, тому її переконання важко змінити, хоча Назар старається.
Навряд чи мені вистачило б часу та майстерності, щоб викласти це все за наявний в мене на написання час та вкластися в ліміт знаків.
Дракотик писал(а):
з цього дійсно можна було би зробити серію коміксів, з поясненням, звідки узялися такі люди, як зустрілися тощо
Конкретних пояснень про те, звідки ці люди взялися, не буде, а от про те як вони зустрілися і що з ними далі було планую розповісти детально
Дякую за Ваш коментар
В.Грановский писал(а):
Дуже вдале оповідання, як на мене
Дякую
В.Грановский писал(а):
часом, не переплутали в кінці твору Назара та Андрія?
Ви праві, у декількох реченнях імена чомусь змінені. Причину цього навіть не беруся назвати, бо не знаю. Коротше, не додивився
Дякую за Ваш коментар
Семьдесят Первый писал(а):
Извините, мимо
Я поважаю Вашу думку.
Семьдесят Первый писал(а):
Больные дети - почти всегда вызывают эмоцию. Я как-то из тех времен, когда этот прием рекомендовали применять только в исключительных случаях
Розумію, але тут акцент робився не на хворих дітях, а на розкритті здібностей героїні.
Семьдесят Первый писал(а):
Если такой крутой "мэн" есть у нас - то ведь и у "них" найдется
Не факт.
Семьдесят Первый писал(а):
Наблюдатели ведь зафиксируют применение нового оружия. И дальше что?
Про подальші події буде у продовженні
Семьдесят Первый писал(а):
Но зачем тогда Оксана, и почему она "чужая"? Мол, нам не слюни-нюни надо, а воевать и убивать, а она "чужая" и ей не понять?
Є такий рефлекс - "бийся або біжи", але в однаковій ситуації кожна людина може вчинити по-своєму. Тобто, кожен має свою думку і своє бачення проблеми. І вирішення кожен пропонує своє, вважаючи його єдино вірним. Ось це я хотів показати.
Семьдесят Первый писал(а):
Но и название, и эпиграф, и концовка, как мне кажется, говорят о том, что прав Андрей.
Дякую за Вашу точку зору і за коментар до твору
Сокира писал(а):
Гарний твір. Дуже сподобалося
Дякую
Сокира писал(а):
дія вже мусить бути така, аби був реальний результат, а не абищо
Складне питання. Ситуації ж бувають різні, і дії різні, і люди різні. Але бездіяльність може бути ще гіршою.
Сокира писал(а):
І супергерої теж потрібні - хай навіть вони сто разів казкові
З цим повністю погоджуюся, тому й задумав цю історію, може щось з неї тай вийде.
Сокира писал(а):
На мою думку, хепі-енди нам дуже потрібні
Чомусь люди у власному житті завжди хочуть хеппі-ендів, але у книгах та кіно популярнішими є зовсім інші "енди".
Сокира писал(а):
Гарні діалоги, все стисло, але чітко
Ще раз дякую
Сокира писал(а):
І хай згинуть наші воріженьки...
Хай буде так.