Перша глава єпічного фентезі. Мабуть, купив би книжку, але не єлектронку.
Сподобалися ремарки героя, що відтінюють його характер, просувають і пояснюють сюжет.
Двадцятина менше, ніж десятина. Не думаю, що автору вдасться виправдатися, що я - філолог, я - дівчинка, бо, здалося, що написано міцною чоловічою, навіть, я сказав би, письменницькою рукою. Можливо, у співавторстві. Лексика не Чучундри, але на стиль схожий, ось такий мікс. Буде цікаво взнати авторство.
Можливо, це такий жарт, але я тоді його в контексті першої глави не зрозумів. З Добродумом зрозуміло - він неук, і звісно, йому двадцятина буде звучати страшнішою, ніж десятина, але ж Янек... теж неук? До речі, ще й таке промовисте ім'я - Янек, і так акцентовано на можливому шпигунстві, я думав Янек схопить воза й гайдане до східних кочівників. Можливо, Янек спеціально підіграв Добродуму з цією двадцятиною, бо, дійсно, шпигун. Хоча монахи показані, як звичайні монахи, любили спалювати відьом і т. д., тому логічно, щоб вони збільшували збори, а не зменшували. Зрештою, це лише здогадки, що могли виправдатися чи розвіятися в наступних главах, котрих немає
Цитата:
Я випустив свого суперника, витяг з горла кинджал і щосили засадив його в згорблену спину людини, що не любить котів і монахів.
Вважаю, що негідно вашому герою вбивати нападника в спину, навіть у запалі бою, навіть через котів і монахів.