Цитата:
І до речі, я знаю
І, до
Цитата:
дуже складного і.. не
і...
Цитата:
То ж ви прийняли рішення
То ж вирішили, що капітаном буде
То ж у пана Богдана було
То ж одного хотіння, ба навіть знань
«Тож» у значенні «отже», «отож», пишеться разом. Детальніше:
\\\\\Цитата:
нас примусово запнуть на старий транспортувальник
запхнуть
Цитата:
Принаймні, я не точно не просив.
Перше «не» — зайве.
Цитата:
першим замісником — Розумник
Дійсно, таке слово є. Але чому б не більш звичне «заступник»? Усе ж таки «замісник» виглядає як калька з російського «заместитель».
Цитата:
- “Яструб” - мій зореліт. Я — його законний
Дефіс — не заміна тире.
Цитата:
“Яструб” певно втомився скніти
“Яструб”, певно, втомився скніти
Цитата:
космопорту, то ж він старався як міг.
то ж пропонував нареченій
тож
Цитата:
і все частіше зверталися по допомогу до “Яструба”, ніж до свого колишнього директора.
Якось воно незграбно, око муляє. Треба або «все частіше», або «частіше... ніж», але не так, як зараз. Це різні вислови, вони не поєднуються.
Наприклад: «...і все частіше зверталися по допомогу до “Яструба”, а не до свого колишнього директора».
Цитата:
зіштовхувались один з одним саме так часто, як будь-які інші.
так само часто
* * * * *
Історія цікава, захоплююча та водночас зворушлива. Виглядає як натяк на щось більше, і це дуже доречно.
Автор bb025 писал(а):
Власне, за моїм задумом
- [+] власне задум
- ситуація виглядає таким чином: дістати пристойне направлення для всіх разом не вийшло. Розділяти хлопців - це найгірше, что можна зробити, і директор це розуміє, бо разом вони набагато сильніші, ніж окремо. І розуміє, що вони будуть тікати. А тікати краще не з Землі (бо спіймають і запроторять до тюремного астероїду), а вже з місця призначення. Тому й намагається підсолодити пігулку, щоб затримати втечу.
Мені здавалося, що те все можна прочитати з оповідання, але якщо не дуже читається, то зле
Даруйте, але справді не читається. У вчинках та словах директора жодних ознак такої «маніпуляції» не видно. В мене склалося враження, що директорові спочатку все якось байдуже — він однією ногою на пенсії. Лише потім він починає хвилюватись, все дужче й дужче. І от, нарешті, вирішує, що діти йому дорожчі за пенсію та спокійне життя.
До того ж: а чому «з місця призначення тікати краще»? Нема жодних підстав робити такий висновок, оскільки невідомо, як виглядає та Галілея та поселення на ній.
Зауважу також: особисто мені не сподобалось те, що заходи щодо боротьби з перенаселенням Землі згадуються виключно в негативному контексті. Дозволю собі дати посилання на свій твір, де ця проблема розглянута
під іншим кутом зору.