Обговорення оповідання ay015 Втрачений артефакт

В мене склалося враження, що автор сам час від часу плутав хто з Харзара і Есміра чарівник, а хто лицар)) Особливо на початку.
В багатьох місцях не ясно взагалі, хто говорить в діалогах.
НМСД, сюжет слабенький: пішли шукати артефакт і забрали, ще й з жінкою впридачу)). Багато відсилок до минулого, яке або розкривається не достатньо для розуміння, або зовсім не розкривається. Можливо це частина якоїсь більшої історії.
Хоча, в мене особисто, не виникло бажання її прочитати. Твір просто не зачепив, не викликав жодних емоцій - ні негативних, ні позитивних.
Можливо я не ЦА цього твору.
Удачі!

Вітаю, Авторе!
Від Вашого текту віє якоюсь сагою, "крізь віки", так щоб епічністю і Толкієна переплюнути.
Тож одразу детектується, що це - маленький фпагмент без кінця і без початку.
А така "фрагментарність" обов'язково викликає купу запитань на кшталт:
"А нахіба їм взагалі отой камінь-артефакт, якщо поруч із ним маг втрачає свої здібності?"
Ну і так далі.
Тому Ваш текст не сприймається як закінчений твір. Хіба що таке навіює,
якщо не знати сюжету всієї казки
Пишіть роман. Успіхів у творчості!

Дякую за критику. Однак вважаю, що така "фрагментарність" краща ніж коли повість в 100 тис. знаків намагаються "запхати" у регламентований конурсом розмір. А це повірте дуже помітно.

Шановний авторе!
Будьте уважні, не паліться!
Я не встигаю всіх виправляти.

А ще бажано після свого палева не стрибати по чужих гілках з криком "Палево" (де, до речі, і не таке вже й палево було).

Хотів подякувати, але за таку "конструктивну" критику думаю не варто. Робота справді не безгрішна і не ідеальна, але все одно пораджу вам читати більше книжок. І не тільки класику української літератури ХІХ століття. Бажаю вам здоров'я, успішного конкурсу та вчитись далі!

Доброго дня, авторе!

О, ні-ні: "засмальцьованими"!

Раджу трохи помуштрувати тавтологію, що намагається проникати у текст (втім, її у вас небагато).

І русизми...
Там зверху про ЦА говорили... Так от, я якраз люблю рицарів, магію, фентезі. Так що я - ваша
Оповідання далося не з першого разу. Так багато подробиць, відсилок кудись назад... Наче роман читала, тільки скорочено. Думала, доведеться дещо дофантазовувати, але здається, ближче до кінця твору всі логічні ланцюжки закільцювалися, і питань до сюжету у мене не залишилося.
Спасибі, читала з задоволенням.
Удачі на конкурсі!

Дякую за критику і за відгук! Таки мабуть довгі роки життя на сході країни даються в знаки. Будемо виправляти!
Дуже приємно, що є таки для кого писати у цій спільноті. Гарного здоров'я!

Вітаю, авторе!
Ця історія нагадала мені комп'ютерну гру на кшталт "Асассинів", тільки в готично-романтичному антуражі. Сюжет доволі лінійний (виконання однієї місії), але вправно сформований. Світ загалом цікавий. Хоч і не надто зрозуміло, де і коли це (бо на вулицях одночасно є і коні, і щось схоже на автівки, і патрулі з вогнепальною зброєю), тобто можна припустити, що це або кінець 19 сторіччя, або взагалі якийсь альтернативний світ. Але для загального розвитку історії це не принципово, тому заперечень не викликає. Мотивації героїв зрозумілі, і написано доволі вправно.
Що можна зазначити з мінусів (НМСД)?
- халепа з діалогами у певній частині, до того ж саме там, де презентуються імена героїв. Тому важко розібрати, хто є хто, і хто що каже. Коли читачеві доводиться тицяти пальцем в рядки, щоб збагнути, де чия репліка - це дуже не гут.
- деякі діалоги описують певний бекграунд героїв, але не завжди зрозцуміло, що мається на увазі, і хто що там взагалі робив. Зрозуміло, що хтось там когось оживив - але з тексту не вямити, хто кого. Це варто б зробити точніше.
- бекграунд стосунків чарівника з врятованою жінкою недостатній і заплутано викладений.
- не надто добре пропрацьована "картинка". У творах на такі теми (які вже багато разів зустрічалися в літературі) врятувати від вторинності може лише ідеально зроблена, відчутна "картинка", яка затягає читача всередину історії. В оповіданні багато описів гарних локацій, але вони сухуваті і змушують більше працювати логіку і пам'ять, а не образне мислення. А це теж не гут. Картинку локацій б було варто вдосконалити, бо самі локації гарні і варті того.
- надто проста задача у героїв та її реалізація. "Прийшов-побачив-забрав" - якось надто прямоінійно й трохи розчаровує.
- якщо герої вже шукали артефакт, то варто було б написати про нього докладніше - щоб читачі хоч зрозуміли, що герої насправді втратили. А то цей момент лишає відчіття провалля і водночас байдужості - бо читачі не розуміють, навіщо взагалі були організовані ці походеньки.
- певні мовні проблеми (але то справа технічна і виправляється найлегше).

Мушу зазначити, що класики української літератури ХІХ століття вміли писати не так вже й погано. Але, як то кажуть, нема межі вдосконаленню.
Успіху на конкурсі!

Дякую за критику! Я майже зі всим погоджуюсь і знаю, що можу краще. Вам теж успіху!

1. Діалоги подекуди і справді слабенько означені.
2. Декілька русизмів час від часу ріжуть вуха.
3. Предісторія розкривається лише ближче до кінця оповідання. Не знаю добре це чи погано.
Потрібно бути уважнішим з займенниками.
В цілому сильно потребує вичитки. Присутні русизми і проблем з пунктуацією. Класичне "геройське фентезі", що має і еволюцію обох ГГ, сильних характерних персонажів і навіть (трохи банальний) порятунок жінки. Добряче не вистачило історії, як вона туди потрапила. Підозрюю, що завдяки тому самому магу, що полював за артефактом.
Всі згадування історій "до" встали на свої місця, коли персонажі (завдяки своїм історіям) стали повністю впізнаваними. Автор звичайно занадто зашифрував імена персонажів, як для сучасного простого читача, якому потрібно все пережувати і вкласти до рота. Не буду переходити на особистості, хоч сподіваюсь мені пробачать таку критику.
особисто я не буду розкривати інтриги. Якщо автор сам не зізнається, то цікаво буде подивитись чи взагалі хтось вгадає про кого йдеться. В попередніх коментарях цього не спостерігалось.

Загалом типовий quest, що необхідно трохи вичитати і несильно доробити, най і зі збільшенням розміру. Подібного "піджанру" я в цьому конкурсі ще не зустрів, тому ще й + за намагання "не плисти за течією" спільноти. Крім того мені особисто подобається таке фентезі. Успіху вам на конкурсі!

Дякую за критику. Необхідність вичитки і справді бачу! Щодо сюжету, то інтриги розкривати не буду, доки хтось не відгадає. Бажаю успіху у конкурсі!

А що тут відгадувати? Пишіть хоч про Будду та Гітлера, чи Христа та Путіна. Це лише сеттінг.
Справа в тому - як написано! Чипляє, чи ні?
Ваші відроджені Мерліни і Артури, НМХР, не чіпляють, навіть на тлі гвинтівок з багнетами,
пробачте
Ідеї геть немає, ось у чому проблема.
Не ображайтесь.
Я вже відгадав - це Еллі з Тотошкою (та й те, авансом).