Обговорення оповідання ax024 Vissi d’arte stellare

Дуже добре написано, особливо в технічному плані. Емоційність, як на мене, аж зашкалює, дуже глибоко, дуже. Припускаю, що якби конкурс був +18, то події могли б бути значно гарячішими, але це лиш моя бурхлива уява, автор може дотримуватися зовсім іншої думки
Удачі на конкурсі

Дякую за такий проникний відгук!!! І Вам удачі теж!!!

Шо?!
І вже не хочеться читати далі.


Шо-шо?!


Глибоким — у якому розумінні? Та й Аральське море, здається, мілкувате. Це... жарт? Іронія? Чи сарказм? Чи що?


теплиць”, -
І взагалі-то дефіс не має стояти замість тире.


будь-яку


вогник(и)


Щось тут явно пропущене.


Врешті-решт


кудись у (чергування голосних/приголосних)


Маріо?.. Устя транссексуал?

* * * * *

Суцільний монолог на мелодраматичну тематику має право на існування, але в відповідних умовах. Тут, на мою думку, він такий же недоречний, як, скажімо, яблука на вербі. Або оперна зала на космічній станції.

Також слід зауважити, що довга цитата «з другого акту опери» не має ніякого стосунку до тексту — на відміну, скажімо, від пісні в оповіданні ax041 «Перше космічне бажання».

Авторе/ко, на жаль, мені ваше оповідання видалось надто нудним.
Я розумію, що там намішано культури та космосу, але воно все подано в монотонному потоці,
і не викликало в мене нічого.
Не переймайтесь, бо це лише моє суб'єктивне враження.

Вітаю, авторе!
Мені дуже сподобався і задум, і ідея, і емоційне напруження... але формат "розповідати" замість "показувати" все ж таки псує загальне враження.
Успіху!

Ого, як сильно продвинулися космічні дослідження в 2083-му)).
Стиль оповідання ніби непоганий, але, нмсд, історія з паном О якось не особливо повпливала на емоційний стан героїні, та все ж йому стільки часу приділили у тексті. Тому логічно було припустити, що пан О мав би якось в кінці вистрілити.
А загалом - мені чогось не вистачало в історії.
Удачі.