Вітаю, авторе. Я прочитав ваше оповідання.
Мої думки суб'єктивні, а питання помилкові.
Кілька дрібничок:
Цитата:
Ласуючи смаколиками
- якось особисто мені зробили зауваження, що слово "смаколики" - то паразит, що пришкандибав до української мови із самої Польші. "Ото кільки колики, від отих смаколиків". Краще писати - солодощі або ласощі. Але те зауваження зробили мені. Якщо вам подобається - чому б і ні. Це не критика. Просто, згадую про наболіле.
Цитата:
Я тихо зойкнула. Панорама за склом вражала – кам’яниста рівнина простягнулася на кілька кілометрів і впиралася у переливчасту стіну.
- мабуть, Діна не така вже і кмітлива людина, як думав пан Дайліде. Звідки таке здивування? Бо ж Діна знала, що вирушає до порталу, чи вона думала, що портал приведе до іншого поверху?
Цитата:
– Назагал – ні, маю досвід. Однак не скажу, що полюбляю, – вичавила посмішку і рушила до порталу.
Справа у тому, що діалог Діани і Дайліде формує образ Діани, як досвідченої та розумної людини, а тут вона сама ввійшла до порталу, а потім здивувалася, що опинилася на Калісто.
Цитата:
– Це – зйомка півторамісячної давнини. Як бачите – озеро.
- виникають питання до перших поселенців: хіба, перед заселенням Енігми, ніхто не слідкував за планетою, не спостерігав за змінами, не проводив досліджень?
Я це до того, що спочатку люди туди прилетіли на зорельотах, а вже потім встановили портал. Отже до встановлення порталу якийсь час повинні були спостерігати за планетою, проводити аналізи, чи це знову як у фільмі "Чужий: Заповіт"?
Цитата:
– Біжи, обживай ліс. Якщо ти, звісно, не оптично-тактильна ілюзія. А мені час повертатися.
- показовий приклад того, що в експедиції треба брати лише науковців. Незнайома планета, порушення відомих фізичних законів, зникненя людини, а Діна відпускає білочку, якої в принципі там бути не повинно.
Що ж, думаю, пан Станіслав Лем міг би в чомусь і погодитися з автором.
Написано ладно, читається легко. Ідея - має місце бути.
Підкорювати Всесвіт можуть науковці, а пізнавати Його - лише мрійники? Чому б і ні.
Дякую за історію