Дякую, шановний рецензенте!
Дякую за добрі слова та конструктивну критику. Скажу одразу - я люблю, щоб оповідання "дозріло". Але цього разу я писав за півтора тижні. І скоріше я йшов за історією, ніж вів. Тому від недоліків нема куди подітися))
Щодо героя - абсолютно погоджуюся. Тут скоріше головний герой - сама ситуація, в яку може потрапити будь-хто. Тому тут скоріше можуть бути претензії до самої ідеї та реалізації)))
По зауваженням готовий з чимось погодитися, а з чимось - подискутувати.
Цитата: «Це був час, коли Сонячна система перетворилася на Дикий Захід» – «Дикий Захід», як і «Ельдорадо» це визначення зрозумілі нам, сучасникам автора. Вони руйнують відчуття реальності історії. Заважають повірити в те, що таке майбутнє можливе. В майбутньому мають бути інші аналоги «Дикого Заходу» та «Ельдорадо». По хронології це - приблизно 80-90-ті роки цього століття. Зовсім близьке майбутнє. На це є натяк в описанні "Різанини на Психеї" - мовляв, на початку століття оцінювалося в таку-то ціну...
Цитата: «Усі астронавти тут вже мали “печатку Гекати”» – як на мене, це дуже вдала знахідка. Символічно і гарно. Дякую! Власне кажучи, якби не ця ідея, я би не сів писати для цього конкурсу)
Цитата: «І тоді ми посварилися по-справжньому. Але усе закінчилося не бійкою, а моїм зухвалим викликом Андрієвського на змагання на трасі гравітаційного слалому. До біса складна, до речі, вправа.» – дуже суб’єктивно – краще не розказувати, а показувати. Якби ви, авторе, не описували цю сцену кількома словами, а розкрили повністю, з діалогами, описами, то це дало б змогу як зрозуміти характери персонажів, так і зрозуміти мотивацію їх подальших вчинків. Можливо, але цю сцену я докладно "не побачив". Еу і відповідно до задуму, особливо не намагався.
Цитата: «бо останні два місяці практично щодня знущався над двигуном свого катера» – можливо, я неуважно читав, але раніше автор зазначав, що космос не багатолюдний, та й всі дуже бережливо ставляться до витрат і ресурсів. А тут якийсь хлопчик цілими днями ганяє на катері. Якщо це була б необхідність, то примушували б ганяти усіх, а так – виходить, що це просто забавка для героя. Куди дивиться податкова? Там в принципі мова йде про тренування на орбіті Марсу групи астронавтів. Тому тут просто такий собі приватний погляд на свою участь у тренуваннях.
Цитата: «По факту, ми були в ситуації мореходів епохи великих географічних відкриттів — відправлялися на свій страх та ризик за межі.» – тут виникає, на мою думку, маленька проблемка. Якщо подоожі в середині Сонячної системи займають роки, то: 1 – яка економічна доцільність перевезень вантажів, 2 ¬ психологічна підготовка астронавтів – це люди, які влаштовують перегони за пиво? Роки потрібні за подорожей за орбіту Юпітера. Але і тих ресурсів, до яких дотягується людство навіть з сучасними технологіями, достатньо для економічної доцільності. Тим більше, що є елементи, яких на Землі майже немає. Ну а друге - так, такі речі мають місце. В армії, на флоті. В тму числі - в авіації.
Цитата: «то я не вагатимуся жодної секунди: смерть людей, яких ти мав врятувати.» – знову ж таки, як рятувати людей, якщо доводиться летіти до них роками? Це які запаси кисню, їжі та питної води мають бути на кораблях? Яких розмірів мають бути ці кораблі? Яка їх економічна доцільність. Всі ці та попередні питання випливають зі слів автора – цитата: «поки що інженери робили перші кроки у створенні термоядерного двигуна.». Так, це додає реалізму, проте викликає, принаймні у мене, безліч додаткових питань. Частково погоджуюся. Але це технічна дискусія. Є можливості для створення замкнених систем вже зараз. В тому числі для вирощування їжі "в пробирці". Хоча повторюся - деякі логічні проблеми можуть бути. Тому що не було часу усе досконало розробити чи пояснити.
Цитата: «Я перетнув свій Рубікон, але впевненості Цезаря не відчував.» – сказано гарно, але у всесвіті оповідання виникають додаткові питання до психологічної підготовки астронавтів. Там взагалі є психологи? Вони хоч щось роблять? Вагатися, боятися тощо - притаманно людині. І тут якраз випадок, коли людина не встигла самостійно зробити вибір, за неї це зробив космос.
Цитата: «Друзі, коли людина робить Вибір, це завжди подія, яка не має залишитись без уваги. І ми завжди йому віддавали належне. Але що робити, коли тебе обирає Космос?» – головний вибір в житті героя зробили за нього. Питання: а де герой? А ось тут мені нема що сказати...
Якщо мій коментар здався трохи злим - вибачте. Я вперше та цьому конкурсі, тому не знаю, якими мають бути коментарі та критика.[/quote] Як на мене, усе дужде доброзисливо, з конструктивною критикою. Я так розумію - якщо читач щось не зрозумів, то це проблема не читача, а автора. Тому ще раз дякую за добрв слова та конструктивну критику.
|