Цитата:
Мама Лізи, знаючи про захоплення доньки, не пошкодувала грошей і придбала квитки у третій ряд, посередині, прямо перед сценою. Звідси було добре видно не лише усю сцену, а й деякі куточки закулісся, що ще більше порадувало Лізу
Шатро - тобто цирк-шапіто. В ньому не сцена, а кругла арена. Та й закулісся, тобто лаштунків, як таких немає. Артистичний вихід, а за ним - перехід до гримерній.
Цитата:
Фокусник оголосив, що наступний трюк відбудеться за участю глядача, і попросив підняти руку тим, хто бажає взяти участь. Бажаючих було пів залу, звісно і Ліза також
Жодного разу не бачила, щоб у номер брали першого-ліпшого з залу. Та й бажаючих не буває. Зазвичай усі чекають, коли з'явиться "підсадний". Вони сидять на перших рядах з боків.
Цитата:
Руки втомилися тримати ручку, м’язи аж пекли, тому вона її відпустила
Дивно. Здається, найбільше має бути боляче голові, бо клоуни вирвали Лізі волосся.
Цитата:
– Доню, ти зовсім не їла своє морозиво. Не подобається? Якщо хочеш, можеш піти обрати собі інше до смаку.
А чому її не спитали, що було всередині шафи? Це ж напрошується.
Цитата:
– Мене обрали для фокусу, де мене заховали у шафі, у якій я мала зникнути для публіки
Вона розповідає те, що ми вже знаємо. Взагалі у фіналі забагато розтлумачок. На відміну від пригод, до яких потрапила Ліза за лаштунками. Пригоди цікаві й непередбачувані. Гарна фантазія.
Цитата:
Тої ночі Тарасику снилися клоуни, які оточили його з усіх сторін і постійно повторювали: “Ти один з нас, ти один з нас...”
Попри все, здається, що це оповідання не про страшних клоунів, а про те, що не варто ховати свій дар. Циркова доля чи письменницька доля - вони завжди знайдуть і візьмуть своє. І це прекрасно!
Удачі на конкурсі!