РБЖ Азимут НОВОСТИ ТУРНИРНАЯ ТАБЛИЦА О КОНКУРСЕ НАШИ АВТОРЫ МЫ ПЕЧАТАЕМ ФОРУМ
Текущее время: 05.12.2020 18:48

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 20 ]  На страницу 1, 2  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 18.10.2020 17:01 
Не в сети
Site Admin

Зарегистрирован: 08.01.2007 11:46
Сообщения: 4871
Откуда: admin @ rbg-azimut.com
Обсуждение рассказа au012 Наступний


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 19.10.2020 15:18 
Не в сети
Постоялец
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19.09.2019 20:51
Сообщения: 239
Вітаю!
Добра і весела історія, такий собі гарненький іронічний жахастик. Бабуся у чат-рулетці з хлопцями - це кумедно, діалоги живі і дотепні. Цікаво виглядає зіткнення українців з екзотичною індонезійською хтонню, і завершення не минулось без додаткової загадки. Сподобалось!
Успіху на конкурсі!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 19.10.2020 16:46 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 8
Сокиро, дякую дуже, насамперед за те, що розгледіли в моєму опусі жахастик ;) Признаюся: оповідання почало писатися давно, на якийсь конкурс (не памїятаю, хто проводив) про соцмережі, потім не схотіло дописуватися на позачерговий Азимут горорний, і лишень зараз воно вирішило, що настав час :)


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 20.10.2020 15:44 
Не в сети
Чечако
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 14.09.2020 10:58
Сообщения: 34
Вельмишановний авторе, можу надати наступні поради:
1) Використовуєте чередування складного та простого речень. Адже ваші нагромадження фразеологічних зворотів роблять текст складним для сприйняття (Наприклад: «…бабуся перехрестилася, відвертаючись від екрану, на якому чергова красуня старанно клеїла “качечку”, компенсуючи модним жестом з двох пальців неможливість одночасно посміхнутися і вип’ятити вуста.», «Зробивши ще кілька обертів під ковдрою, він, врешті, виповз із теплого ліжка, та поплентався, обережно ступаючи босими ногами по кусючому килиму, до вікна.», а ще просто «перлинка» оце «Темнимі провалля очниць на химерному обличчі мерця, що визирало з брудно-білого савану, зав'язаного чепуристим бантом десь біля лівого вуха потвори, вперлися хлопцеві просто в обличчя.»). Авторе, ви спробуйте вголос прочитати ці свої валуни. Не соромтеся ставити крапку та дописувати думки з великої літери;
2) Аналогічно, не зловживайте використанням кількох підряд простих речень, адже вони теж сприймаються поверхнево (Наприклад: «То що, її бджоли покусали? Ага, диви, точно! Показує, що двічі. Біднятко, навіть говорити не може...» );
3) Будь ласка, не звеличуйте старечу токсичність (наприклад: «вона ж і без того страшненька», «всрався», «срали мазали», «якесь хворобисько» і т.д.) як щось смішне та гарне («Баба Вася завжди гостра на язик була, а її коронні фразочки можна хоч зараз на цитати для "Камеді клаб" розбирати.» ). Читачі вам всеодно не повірять, а лише поморщаться. Ось Нечуй-Левицький в «Кайдашевій сім’ї» не звеличує своїх лайливих персонажів, а висміює їх отруйність.
4) Менше негативу, адже баба Вася так детально «розкрита» в якості поганої людини, що доводиться себе змушувати читати далі. Та й внучки – зображені звичайними покидьками, які підливають алкоголь старій людині, насміхаються над старістю й говорять подібні образи. (До речі, є серйозні причини думати, що коньяк плюс корвалол, про який написано нижче, призвів до її інфаркту – таки спроба вбивства по необережності).
5) Цей твір не має позитивних персонажів, що засмучує.
6) Матір ви описали як звичайну жадібну жінку «йому незручно між школою і тренуванням додому бігати, радше б у Макдональдсі щось перехопити, мати на ці доводи не велася». Їй ліньки дати своїй дитині з собою щось смачне або дати грошей на обід.
7) Прошу, лаконічніше з описами. Вони тут нудні, регулярно повторюються, тому жахливо набридають, і, до того ж, не грають ролі для сюжету.
8) Багато русизмів («рожа у білому савані» замість «морди» і т.д.). І я тут не про пряму мову російською мовою деякими персонажами.
9) «Це ми з приятелем її вчора налякали, думали гарний жарт вийде, хто знав, що так станеться…». Ні, любі друзі. Причина інша (див. пункт 4).
10) Останній розділ взагалі не на своєму місці. Мені було не зрозуміло, навіщо автор додав ті кілька абзаців.

_________________
З повагою та вдячністю.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 20.10.2020 22:12 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 8
Ох, шановно Монохромно-кольорова пані, казали ж мені, що кожен читач сприймає написане через призму власного розуміння та життєвого досвіду...
Але навіть у страшному сні авторові не могло примаритися, що бабусині гострі, проте дотепні кепкування, від яких онук у захваті, можна сприйняти за старечу токсичність, а побоювання матері, що дитина піде топтати гамбургери (на які в неї гроші є, адже ж все одно купує) замість корисної для підліткового шлунку домашньої їжі - за жадібність. Та й коньяк+корвалол за вбивство з необережності жоден слідчий не возьме, радше вже за самогубство з необережності.
За рожу - дякую, завжди вона в мене вилазить замість морди, як й інші наслідки "суржикового" дитинства ;)


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 23.10.2020 08:17 
Не в сети
Чечако
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 21.10.2020 19:00
Сообщения: 30
Доброго ранку, авторе 012! :evil:

У Огри сьогодні хороший день, мабуть, п'ятниця: смачне оповідання на десерт після ситного сніданку. І гризти немає за що.

1. Назва. Варто подивитися на оповідання 21, щоб зрозуміти, що назва не сама вдала. З іншого боку, вашому оповіданню ця назва личить. В тексті обіграно добре. Але ж пройде час і оповідання залишиться, а назва - ні.

2. Перше речення: " – А як не подобається співрозмовник, то просто тиснеш “наступний”." Ось і одразу зрозуміло до чого тут назва. Починаємо з середини діалогу між невідомими людьми. Не сказати, що ідеально чіпляє, але можна читати далі.

3. Оповідання. Основний плюс для мене - величезна кількість знайомих деталей. Автор описав все так, що герої стали живими та симпатичними і їм віриш-віриш. Віриш, бо й сама в темряві бігала до ванної кімнати, де рятувалася світлом (у нас, Огрів, печери з комфортом). Віриш, бо мала схожу бабусю. Віриш, бо знала такого Петрика.
І дуже переживаєш, чекаючи кінець оповідання. І дуже радієш гепі-енду.
А ще це все добре написано.
Окрема дяка за фантастичне припущення - красиво.

4. Післясмак - бабусиних пиріжків, які не встигли згоріти.

Дякую, авторе! :twisted:

_________________
Ом-ном-ном!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 23.10.2020 10:09 
Не в сети
Основатель

Зарегистрирован: 09.01.2007 06:58
Сообщения: 371
ОГРеса Батьковна писал(а):
Післясмак - бабусиних пиріжків, які не встигли згоріти.
Точно такое же впечатление. :wink:


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 25.10.2020 15:22 
Не в сети
Чечако
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 24.10.2020 01:21
Сообщения: 25
Дуже сподобався опис бабусі та її мова! :D Взагалі твір виявився позитивним, незважаючи на описані "жахи". Я навіть не думала, що "гість" прийшов, щоб вилікувати бабусю.
Автору успіхів у конкурсі!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 25.10.2020 19:40 
Не в сети
Ёжик в тумане
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 17.01.2014 21:50
Сообщения: 2564
Откуда: З хутора близ Диканьки (Енеїдівка)
Вітаю, Авторе! :D
От не люблю я почвар, ну що тут вдієш?
А от бабуля у Вас дуже колоритна вийшла!
І зовсім не токсична, просто з перчинкою трохи :lol:
Успіху! І навіяло :wink:

_________________
...Кем бы ты ни был - мир тебе и свет. Кем бы ты ни был - грош тебе цена...


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 26.10.2020 19:48 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 8
Бабуля має цілком реальний прототип, і ми її усі дуже-дуже любили, не в останню чергу за її гострий язик. І за любляче серце, яке говорило через ці її "лайки з підвивертом" :)


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 26.10.2020 19:53 
Не в сети
Ёжик в тумане
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 17.01.2014 21:50
Сообщения: 2564
Откуда: З хутора близ Диканьки (Енеїдівка)
Я ж кажу - наша людина! :D

_________________
...Кем бы ты ни был - мир тебе и свет. Кем бы ты ни был - грош тебе цена...


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 27.10.2020 11:39 
Не в сети
Чечако
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 28.09.2020 12:07
Сообщения: 25
Оповідання цікаве, легко читається.
Особливо мені сподобались окремі моменти, які нагадали мені дитинство. Прочухан за нез'їдений обід, походи в туалет у темряві, сильна мама, яка плаче потайки... Думаю, кожний вловив щось своє.
Але про поконга я, як не намагалась (перечитувала тричі), все ж не зрозуміла.

Чому чи з якою метою Поконг вискочив з екрану? Чому він прив'язався до Захара, хоча у кімнаті було три людини?

"Тому хлопець не погребував зайвий раз озирнутись і пару кроків убік зробити, аби переконатися, що встав саме так, як і планував – точно на шляху між поконгом і бабусиним ліжком."
А як він зрозумів, де саме шлях поконга? Чому поконг мав йти до бабусі, а не у вікно, чи в екран мобільного?

"за спиною щось полегшено зітхнуло, і холод відступив."
Що сталося, що поконгу стало легше? Чому він не залишився всередині хлопця?

"Поконга треба відпустити, розв’язавши усі вузлики на савані. І той, що на голові, і біля шиї, і той, що навколо ніг. "
І як це зробити у безтілесного привида?

Авторе, буду вдячна за пояснення.

_________________
Думка - це лише блискавка вночі. Але в цій блискавці - все.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 27.10.2020 23:34 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 13.01.2020 20:31
Сообщения: 317
Откуда: Місто Змієве на Чарівних горах
Історія досить прикольна, з колоритною бабусею і елементами горору.
Писали її на "Антисоціальну мережу"? :roll:
Бабуся агінь 8) :lol: Розв'язка в палаті - теж дуже ок!
Хтонь, яка приходить через соцмережу і переслідує героя, цікава, хоча мені, приміром, так лишилося не дуже зрозумілим, чому поконг мандрує через відео-чат? що його жене туди? чому він слухається індонезійських хлопців? чому переслідує то Захара, то бабусю (ніби шкодить Василині, а йде в парку за хлопцем і стукає у вікно хлопця?). Тобто тут явно чудяться якісь сюжетні "шви", які не дуже вдалося загладити. Бажано би все це перечитати, доповнити, якщо треба, і перевірити на фокус-групі :)
Якби я побачила голуба, що в глуху дощову ніч дзьобає щось на вікні, я би вже налякалася без всяких потвор))) Вкрай дивна поведінка для птаха.
Ще хочу зауважити: трапляються якісь, на мій погляд, зайві описи. Тобто я розумію, що написано про підлітка, і у кожного з нас є досвід страхів і нічних мандрівок в туалет з монстрами - але в тому місці цілий дебелий абзац тексту про це явно випадав. Так, це переобтяжений деталями, роздумами і внутрішньою мовою героя опис мандрівки через парк. Краще коротко окреслити те, що герой бачить і відчуває (тактильно - як ото дощ за комір), показати, що він квапиться - і відразу, не зволікаючи, дати якійсь гачок, нову подію - приміром, дивний звук позаду. А, ні, здалося, ото він дурко! - думає герой і радісно біжить далі - чи ні? не здалося?.. :shock: Але встромлювати у це спогади про дитинство і алегорії про уявний вимикач - це втрата і саспенсу, і темпу історії. Через це до цікавої події минає надто багато часу і тексту.
Загалом - історія хоч і потребує допилки, але дуже непогана і досить актуальна (підлітки, соцмережі, вірусні жахалки, от це все)
Бажаю успіху!


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 28.10.2020 15:09 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 06.07.2014 13:14
Сообщения: 372
Вітаю, авторе!

Класно. Ідея оцифрувати нечисть не так, щоб нова (здається, ще у Баффі щось таке було зі скануванням, точно не пригадую), проте все одно цікава. От що цікаво - як той демон з монітору вистрибує на жертв. Логічно, що таким чином будь яка хтонь з горор-кінематографу може вистрибнути і вчепитися у жертву. Тут би якось пропрацювати механізм перестрибування з цифрового носія на матеріальний.

Сподобався саспенс. Грамотно виписані звуки, дощ - все це створило потрібну атмосферу. Сподобався опис дитячого страху - сам колись використовував такий прийом. Згадалося, заностальгував :( за тими, дитячими відчуттями.

За бабусю окрема дяка - чудовий персонаж.

Успіхів та наснаги!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: au012 Наступний
СообщениеДобавлено: 28.10.2020 17:17 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 8
Блискавко, дякую, що вказали на авторський провтик! Моя звичайна помилка: переношу власну обізнаність у всілякій чудернацькій нечисті народів світу на читача. Подумаю, де розтлумачити про природу поконга краще.
Дракотику, так, на неї, але тоді воно не встигло дописатися ;)
Фантоме, дякую за відгук!
Панове, дакую усім трьом, що нагадали, що треба було не полінуватися детальніше про поконга розписати.
Справа в тім, що це реальний персонаж. Тобто, реальна міфологічна почвара з мусульманської міфології Філіпін/Індонезії. Поконг - це неупокоєний дух померлого, який треба в 40 днів відпустити. Якщо близькі не провели відповідні ритуали на 40 днів, то воно вискакує з могили і переслідує людей. Виглядає воно як типовий мрець: в савані, зав'язаному на вузлики та із прибитою до ніг дощечкою (щоб не втік з могили). Поконг не шкідливий насправді, він хоче лише звільнитися, тому достатньо йому розв'язати саван та обійняти, скажавши, що відпускаєш, і він перестане тебе переслідувати.
Пам'ятаєте Момо? Поконг - така саме пошесть в Індонезійськом інеті, давній фольклор, який перетворився на сучасну "міську легенду" завдяки телепередачі, у якій хтось сказав, що як сфотографувати покогна, то він переходить у цифрову форму, і так саме може потім повернутися в "матеріальну", вистрибнувши з екрану.
Хотілося збеергти інтригу до самої сцени в лікарні, а потім, після неї вже ці пояснення і не було куди втулити, бо оповідання завершилося... Буду думати.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 20 ]  На страницу 1, 2  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 2


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB