Обсуждение рассказа ao001 Не таке, як здається

Динамічно, яскраво, продуманий світ, логічний герой. Мені сподобалось. Є певні описові моменти, які краще б розкрити через дію. Але то таке, дії справді є нормально у творі
Поки читала, мене декілька разів відволікали, зловила себе на думці, що хочу швидше повернутися до твору і дочитати.
Вердикт: мені сподобалось. Удачі автору на конкурсі!

Дякую Удачі навзаєм !

Найбільшим недоліком подібних творів є обмеження в 40 000 символів. Хотілося читати далі.

Щиро дякую . "Хотілося читати далі" - це найкращий комплімент

А я знайшов дуууже забагато "але" в оповіданні, "але" сам твір при цьому сподобався)

Дякую Що сподобалося - це приємно

Вроде как, отлично. Я ещё со времён «Пикника на обочине» заобожала идеи про аномалии. Динамично, легко, интересно. Единственное, чего не хватило — так это истории самого героя. Не в том смысле, что она не подана в должном объёме — с этим всё в порядке. Я бы с бОльшим удовольствием прочитала бы про чувачка, который именно вырос в Восточном регионе. Не на фотографиях, а сам увидел человечье мясо на костре, всё понял и сбежал бы. А потом обучился и вернулся. Помощь извне — это, конечно, замечательно. Но ещё замечательнее, когда люди сами стремятся к тому, чтобы не жить как скоты. IMFO, разумеется.
Самый главный для меня критерий — интересно ли читать. Да, интересно. Спасибо. За актуальность — тоже.

Динамічно, цікаво, але гарне оповідання від першої глави не факт що гарного роману відрізняє завершеність. А завершувати історії у ліміті опвідань - це не просто мистецтво. Це зовсім інакша філософія. Із завершенням подій цього твору історія героя тільки починається. Це не добре і не погане. Але історії, що виглядають більш цілістно, як на мене значно сильніші. Тут же щоб дотиснути до цілістної історії не вистачило зовсім трошки. Дотиснути диктатора. А тут я плавно переходжу до наступного - динаміки світу.Тут її немає. І тут я бачу величезну рушницю, що не стріляє - анамалію. Чому аномалії статичні не можуть банально зохавати всю столицю і того кретина, що там живе? Це б пітримало віру читача у власне майбутнє. Але йдемо далі. Що зміниться у житті мутантів-людожерів, якщо одного поганого керівника прибируть і поставлять іншого хорошого? Як він буде вирішувати їхні проблеми? Знову ж таки, жодних перспектив до динаміки. Йдемо далі ще далі. Про злиденне життя приглобнего народу ми дізнаємося опосередковано через розповіді. Герой навіть жодного разу не бачить нічого у аномаліях. Коротше, прогулянка за містом, оминули всі цікаві місця.
Але загалом цей текст я хочу бачити у фіналі. Успіхів.

Дякую за цікавий відгук, пані Ларус Насправді такий типець, як Ви кажете, у цій історії є ))) Це отой самий командир спецназу. Саме так і було - народився у східному регіоні, зростав у дитбудинку, втік, втрапив до цивілізації, про яку не мав жодного уявлення... Доволі кумедна історія про те як цей цілковито дикий хлопчак адаптувався до світу з комп'ютерами і крамницями, а згодом зробив незленьку військову карїєру. І згодом саме цей вояк першим усвідомив небепеку від "гібридної пропаганди" і розпочав її усувати... Але це все доволі довга і накручена історія, у межі оповідання б не упхнулася, тож довелося залишити лише найбільш необхідні деталі. Та й не хотілося лякати читачів зайвими жахами... Приємно, що Вам сподобалося. Дякую

Дякую, пане Лісовику, за цікаві і слушні думки. Але якби аномалії когось жерли, а ГГ після скороченого курсу військової підготовки був здатний зруйнувати цілу диктаторську систему - це вже б був якийсь ухил у "Марвел" . А я все ж таки віддаю перевагу більшій реалістичності . Щодо браку завершеності - мабуть, так. Але, власне, ця історія більше про вибір цілком звичайної людини між прагненням до волі і спокусою швидкого збагачення, а не про супермена, що крутить світом, як циган сонцем. Не знаю, наскільки добре мені це вдалося передати, але принаймні ідея була така... Дякую за відгук

Вітаю, Авторе!
Мені це приписують. Сподобалось, але це не я.
І ось чому. Забагато екшену.
В сеттінга величезний потенціал, але він увесь пішов у біганину.
Замало Гаса, а це - головний антигерой.
Мало Бея (а потенційно - суперсмачний герой другого плану).
От Торна якраз норм, достатньо.
А ГГ вийшов дуже гарний, з дуже гарного і якісного картона. Я його не відчув.
Тобто, половину об'єму, присвяченого біганині, можна було б приділити героям,
світові та їх взаємозв'язкам. Так стало б цікавіше.
А поки що складається враження, що попередня або наступна глава роману буде присвячена інтригам і т.ін.
А стиль гарний.
Не знаю, чому навіяло саме це.
Успіху на конкурсі!

Щиро дякую за відгук, пане Юлесе! Порівняння з Вами мені дуже лестить
Ваші зауваження щодо героїв слушні, хотілося б подати їх більш розгорнуто і яскраво. У форматі оповідання з обмеженим обсягом воно мені щось не завжди вдається. Але вчуся
"Навіювання" добряче здивувало . Але то таке, у кожного свій асоціативний ряд...
Дякую за добрі побажання! Дуже тішить, що у цілому Вам сподобалося Вам теж успіхів!

Привет, автор! Вы как, общительный?

Так Залюбки поспілкуюся. Але доводиться ще відбиватися від поточної роботи, тому не завжди виходить швидко відповідати