Обсуждение рассказа ah027 Каліф на тисячу кроків

Як кажуть у фанфіках у вас написано не за каноном. Аладдін не був злодієм. Це в диснеї таке придумали, де була Жасмин, а не Будур.І це ассасин? А ви, наприклад, і в невідому рідину також руки встромляєте? А раптом кислота?Обачніше з жартами. Оскар Уайльд п'ять років сидів за мужелоцтво в Англії. А тут Схід.І це майже все що нам відомо про цього мага. Цей маг у вас дуже великий статист-статуя. Та й взагалі після такого гучного слова "ассасин" я надіявся, що розпочнеться щось цікаве. Читав, читав, потім вже надіявся лише на якийсь цікавий розворот у кінці, але.. Але

А мені сподобалось. Добра задумка та непередбачувана кінцівка. Жаль тільки лампу та Алладіна... Якби оповідання більше розписати, додати подробиць про поганого мага та ГГ - то взагалі була б винятково смачна цукерка.
Успіху на конкурсі.

Вітаю! У Вас є фантазія і це - найголовніше!
Працюйте над стилем, закручуйте інтригу,
оживляйте героїв, робіть їх об'ємними,
додавайте емоцій і дій - і все у Вас вийде!
Успіхів!

ЗІ:Навіяло

Добрий вечір.
А що, непогана казочка з філософським підтекстом. Асасін, Аладін, джин не зовсім у свїх подобах виступають, але то не псує ідею казки.
Поки що не проти бачити вас у другому турі.
Дякую.

Тема 3? авантюра?

Бонд, Джеймс Бонд. Еще про виртуальную реальность, которой не следует увлекаться. А больше и сказать нечего, извините, автор, мимо меня прошло.

027 каліф

Дивно таки – оповідання йдуть пачками...

Тут, на початку – поведінка акторів якась неприродня, штучна, зашвидка...
Джини б'ються шаблями і вмирають.
А колись все було не так...

Втім, навіть тема ілюзії – теж не вдалась, бо, як не крути, а Аладін таки ж прожив 1000років! І вже байдуже як він їх використав, чи не використав.
А звинувачити джинів у "неправильному" виконанні бажань і так підступно вбивати (та ще й з закритими очима...) – зовсім нема підстав.

Бо вони якраз то все роблять правильно!

А ідея про невтручання джинів у зовн.світ (крім як у життя власника) – доволі цікава (приємніша аніж у 29 оповіданні) і заслуговує не на (дитячу) образу, а на подальший розвиток. Успіхів!

Понравилось. Колоритно, ярко. Впомнился эпизод из Черного Зеркала. Даже два: в одном девушку-программу мучили, чтобы она стала послушной, в другом - при помощи ДНК создавались дубликаты реальных людей в виртуальном пространстве. И да, они всё чувствовали, у них были эмоции и переживания. Философская такая штука: можно ли считать плод воображения настоящим? Но ведь герой по-настоящему влюбился.
Очень интересная вариация сказки об Аладдине получилась. Даже захотелось подольше остаться в том мире.

Как известно, ассасинам время от времени давали гашиш, чтобы они воочию видели рай и гурий и не боялись смерти.
Герой поднялся до уровня едва ли не Будды - и разрушил иллюзию ударом сабли. Он, правда, думал, гурия - настоящая, а оно вон как вышло.

Остался, правда, вопрос - это у него "трип" еще не закончился, и он все же проснется? Или дедушка Хасан все понял и принял меры, чтобы ассасин не проснулся, и теперь он навечно в иллюзорной пустыне?

Или же он разрубил заодно и колесо Сансары и прямо из наркотического сна ушел в боддхисатвы, которые хотят "собрать лампу обратно, чтобы рассказать гуриям, что весь мир - всего лишь иллюзия"? То, что для освобождения от иллюзии ему пришлось убить себя, скорее, намекает на третий вариант.

Аладдин мне почему-то и казался Хасаном, учителем ассасинов, точнее, его "копией" во сне, навеянном гашишем.

Понравилась игра, понравилось, что можно голову поломать, пытаясь угадать и разгадать символы.
Понравилось название - оно логичное, оно красивое, а если убрать одно "к" - получится "халиф на тысячу лет".
И почему-то отдает ассоциацией к "путь в тысячу ли начинается с одного шага", и тогда разрубание лампы как осознание иллюзорности мира получаются тем самым первым шагом.

Спасибо.

Дякую за коментарі. Зайчику, не думаю, що це найкраще моє оповідання і варто його розписувати, краще я на радість Доминанти напишу нове зі схожим світом ) Принаймні, начерк вже є. Володе, Юлесе, Окказионале, спробую врахувати зауваги. Валентине, Зайчику, Доминанто, Володе, Сімдесят Перший, майже захвалили ) Сімдесят Перший, вам додаткова подяка, ви прочитали оповідання ще цікавіше, ніж я його написав : )

Так это ваш рассказ? Замечательный, мне очень понравился.

Мой. Спасибо ещё раз

Всё вы увидели и даже больше, чем я ожидал, хотя и старался не сильно влезать в свой рассказ (как это не звучит глупо), чтобы каждый увидел что-то своё. Главная идея, действительно, о том, что, чтобы что-то изменить нужно сделать первый шаг и разрушать иллюзии о том, что всё само собой устроится. О Хасане и боддхисатве, честно, я не подразумевал, поэтому крайне признателен, что прочитал повторно с такой стороны рассказ свой, хм, наш? Кстати, это не шутка, в психологии символ пустыни - это как раз тот мир, каким вы его представляете.

Спасибо!
Психологию таки надо почитать, знать бы еще, что хорошее, чтоб время зря не тратить.