Доброго дня!
Поділюся враженнями від сюжету, може стане автору в нагоді
Напочатку Ви мене зацікавили. Що ж там таке може бути сховано?
Хід про хлопця/чоловіка, який винахідливо скористався з ситуації також легко сприйнявся.
Далі з'явились сумніви. Зокрема, дівчина, яка зрадила героя раптом виявилася хорошею. Але ж вона сама дала наводку, ніхто її не примушував - могла просто промовчати.
Друге - герой раптом вирішує пожертвувати собою, бо він великий людинолюб. Може воно і так, але особисто мені той момент виявився незрозумілим.
І наостанок - кінцівка трохи розчарувала. Маю впевненість, що автор може придумати щось цікавіше, бо обставини хороші - практично жодних обмежень. Книги - то добре, але як видно з тексту у тому світі вони хоч і рідко, але все ж таки траплялися і раніше герой чомусь не спробував навчитись читати.
Цитата:
Та, врятувавши цей світ, зуміють колись побачити над ним яскраві зорі.
Від чого врятувавши? Погані природні умови, чи є щось ще? - У творі згадується пустеля, але є і оазиси.
І ще одне, увесь час натякається на якісь фізичні вади героя, чи то я пропустив, чи їх так і не описано. Якщо не описано, то мені здається, було б добре одразу написати, що не так, щоб краще уявити героя і його світ.
Щодо техніки, того що слова, на мій погляд, автор до купи складати вміє, отож удачі і натхнення!
Дякую за потрачений на моє оповідання час.
Особливо сподобалось про вміння складати слова докупи. Треба запам'ятати...
У свою чергу бажаю дописувачу всього найкращого. І побільше подібних відгуків.