Пам’ятаєте дитячу любов до ілюстрацій? Береш книгу чи журнал до рук, розгортаєш, роздивляєшся картинки – і отримуєш перше враження від ще незнаного вмісту паперової розваги. Бувало, траплялись настільки захоплюючі твори з реалістичними ілюстраціями, що впродовж процесу читання ти повертався з десяток разів до оригінального художнього образу: фантастичної химери, незвичного космосвіту чи самих героїв – і роздивлявся, роздивлявся… шукав щось своє, і все дивувався, невже художник бачив те на власні очі?..

Авжеж, бачив! Художники взагалі мандрують такими яскравими просторами Уяви, такими космосами Синестезії і Трансцендентного, що наздогнати їх – зась.

Звісно, це початковий рівень емоцій – оцінити літературний твір за візуальним. Але, якщо вдуматись, саме на цім процесі і тримається перший критичний контакт з журналом чи книгою. І не варто думати, що у дитинстві ілюстрації нам були більш потрібними, а у дорослому віці – менш. У дорослому ми теж любимо роздивлятися обкладинку і співставляти бачення художника чи фотографа з власним. А в кого своя уява бідна, то й взагалі робота митців образу – то неоціненний вклад у розгортання простору світів і пряма дотична до портретів персонажів.

Власне, для чого стільки слів? Для того, що особисто для мене є дуже мотивуючою складовою азимутівської Гри. Мова про ілюстрації до творів, відібраних до друку. У передостанньому 27-му (чи першому розширеному україномовним варіантом форматі журналу ) випуску «Азимуту» майже усі оповідання отримали своє художнє оформлення. А 29-й номер, якого з нетерпінням очікуємо з типографії – проілюстровано повністю. Тут дуже плідно попрацював наш багатогранно обдарований Вадим Соколенко, за що йому велика подяка, певно, від усіх авторів часопису – реалістичні, живі, продумані малюнки. Компанію Вадиму склав художник-професіонал Василь Пригодюк, чиї роботи вже вдруге прикрашатимуть обкладинку журналу. До речі, у 29-му номері титул на наше з Вадимом оповідання «Ціна» - теж робота Василя Пригодюка. Відтворенням Парасвіту вражена!!!

А тепер замовлю слово за фантастичну фотографію, оскільки це теж прекрасний візуальний варіант оформлення творів на сторінках журналу. На форумі є тема Фотогалерея, де усі охочі можуть виставити власноруч зроблені фотографії, бажано нестандартні чи оброблені графічними редакторами – «чим фантастичніше, тим краще» .

На разі у Галереї виставлені прекрасні фото Дмитра Сапарова, Олега Сіліна та комп’ютерна графіка Василя Пригодюка і Олексія Селюкова. Але приєднатися до компанії може будь-хто, у кого водиться дружба з фотооб’єктивом, графредактором та неосяжним довкола нас – редакція журналу охоче надає таку можливість усім талановитим.

Ну і на завершення.
А тепер уявіть, що ви – Автор і ваш твір відібрано до журналу. І, можливо, саме у цей час художник натхненно перекладає слова з вашого оповідання у мальований образ – за день він оживе і розкаже читачу найцікавіше про героїв та їх пригоди! Хвилююче і приємно? Звісно!
Або ж і ви самі можете додатково проілюструвати свій твір кольоровою вставкою, обравши найбільш відповідну фотографію із Галереї на форумі РБЖ «Азимут».

Отож, творімо, Друзі! Як на мене, зараз саме той час, коли фантастика гостро потребує талановитих, необмежених в уяві авторів, нових Імен!

Успіху!