androidokadavr писал(а):
Felicata писал(а):
Я первый вараинт выбрала, но он мне не совсем нравится, этостальные совсем уж не туда.
Не устраивает же в первом слово "всё", несерьезно это
.
Есть такое дело. Вопрос вообще мальца корявенькай, но в принципе понятный. Возник исключительно на эмоциях.
Да, если что, там ковычки есть. Их плохо видно, но всё же.
Ледовский Вячеслав писал(а):
Элемент достоверности (если текст не стебный и не сюр) чрезвычайно важен.
Потому знать - в рамках достижения у читателя ощущения этой самой достоверности.
Сказано, как отрезано.
Буду вякать.
Элемент достоверности важен. Как его добиться? Книжки читать? С людьми общаться?
Не то.
Допустим, главный герой алкоголик. Чтобы элемента добиться, придётся спиваться?
А если суицид? Вскрываем вены и вызываем скорую?
Герой - водила. Будьте добры сесть за руль. Хоть раз.
Счастлив - добейтесь счастья в собственной жизни.
Описываем травму? Будьте добры, сломайте себе руку.
Тогда будет достоверность. Или я чего-то не понимаю?
І от навіщо такі крайності
Хіба ж не можна простіше?
Знаєш – пишеш однозначно. Не знаєш, але сюжет вимагає – розмиваєш, натякаєш, але таки уникаєш брехні.
Просто ж?
Взагалі нема знаннь....... – то про що ж тоді писати?!
Той факт, що деякі автори (і книг, і фільмів) дозволяють собі надимати щоки і нав’язувати явні брехні як Остаточну Правду – то вже їх біда. А ще – горе для споживачів того "продукту", які не зможуть вчасно розкусити таких "авторів".
От мені стало неприємно після кількох "БезтСелерів" Д. Брауна – і я, почитавши відгуки зі схожими враженнями, і переконавшись, що то не я тупий і відсталий – викреслив його зі свого поля зору...
У справжніх письменників є у книгах і достовірність, іпередмова, чи післямова з переліком використаної літератури (якщо книга претендує на НФ) і з подяками професіоналам, які чистили текст від маячні.