Вітаю. Ох, лаври Котляревського не дають спокою! Що ж, про Амура та Венеру написали, додам ще що Афіна не по амурним пригодам. Взагалі. Ні з ким. Принципово. Подробиці у міфі про Ерихтонія. Але, звісно ж, тут все фанон, тому жодна достовірність характерів не потрібна. То я можу сказати стосовно гумору? Персонажі бігають, падають та їдять. Можливо у фільмі чи п'єсі такий підхід спрацював би, але для книги це не найкращий вибір. Сокира тут хвалить україноцентризм, проте з позитивних українців у творі лише обкрадений дядько, а решта хитрі шинкарі та юні злодюжки. Тож, мені смішно не було, але за роботу з давньогрецькою міфологією "2" поставлю. Успіхів!
|