Вітаю авторе. Я прочитав ваше оповідання.
Мої думки суб'єктивні, а питання помилкові.
Кілька дрібниць:
Цитата:
Не варто було слухати того пришелепкуватого незнайомця: «Браґолійський ель з молоком – це казка.
- я так розумію, що Сай вірить всьому, що кажуть незнайомці. Мабуть, він з тієї породи людей (літературних персонажів), що купують у незнайомців чарівні боби. ) Не критикую, просто, роздуми.
Цитата:
Хіба що в тебе є надпотужна кріогенна капсула.
– В мене є.
- сподіваюся, у майбутньому, у людей не буде банківських карток, а то б Сай зробив собі татуювання на лобі у вигляді пін-коду. Не критикую, персонаж дійсно цікавий.
Цитата:
Шлюз відкритий.
Чоловік стенув плечима й піднявся на корабель
- шкода, що це не фанфік на фільм "Чужі" Джеймса Кемерона, а то одна-дві зустрічі з ксеноморфами навчили б Сая уважно стежити за закриттям люків. )
Цитата:
Спрацювало, капсула загерметизувалася. Тепер Сай надіявся, що йому вистачить затриманого похапцем повітря, хоч уже відчував, що задихається.
- навіщо на кораблі герметична капсула, в якій немає запасу кисню? Я так розумію, що було б логіно мати таку капсулу (з киснем) на випадок розгерметизації корабля, чи потрапляння отрути в приміщенні корабля, тоді в такій капсулі можна сховатися і спокійно перечекати. А тут герметична капсула є, а повітря в ній стільки, скільки встиг вдихнути до її закриття - якось не логічно. Це не критика, а, просто, роздуми.
Цитата:
а також пересвідчився, що йому не потрібно в туалет.
- а Сай молодець, пересвідчуватися, що не потрібно в туалет уже після того, як намертво пристібнув себе до крісла.
Спочатку було
Цитата:
На дисплеєві виднілося число сорок два, – це мій особистий біологічний таймер
, а потім стало
Цитата:
Той показував, що Саю залишилося жити сорок дві години й десять секунд.
- виходить. Сай пересидів у герметичній камері, виніс тіла мертвих, піднявся на орбіту (за кілька хвилин), і годинник додав йому десять секунд?
Цитата:
Десь там щось відбувається. А він тут, де немає нічого й нікого.
- вибачте, але це неправильно. Тут є "час". Про це сказав Додо
Цитата:
наскільки я можу судити, сам простір тут відсутній.
– Але ж ми продовжуємо рух?
– Тільки в часі. Тому ти все ще помираєш і твій годинник досі рахує секунди.
Цитата:
Годинники Сая показував сорок одну годину й двадцять сім хвилин.
, а потім годинник почав показувати "Сорок одна година й п’ятдесят дев’ять хвилин". Тут зізнаюся, я трохи розгубився. Я думав, що це така задумка, що годинник правильно відлічує час, а в кінці виявиться, що час для Сая інколи йде у зворотньому напрямку. Думав, це такий задум. Хотів похвалити вас, авторе, що обдурили мене. А тут виявляється, що я сам себе перехитрив, бо Сай - помер. І Додо вимкнувся. Тоді виходить, що оці стрибки часу на годиннику - це неуважність автора? Чи як?
Цікава ідея. Гарні діалоги.
Дякую за історію.