Вітаю, авторе. Я прочитав ваше оповідання.
Мої думки суб'єктивні, а питання помилкові.
Це оповідання далося мені найважче. правда, не можу чітко сказати чому. Можливо через те, що занадто великий сюжет і, головне, емоційний об'єм взаємодії персонажів, автор втис в дуже малі рамки. Розумієте, авторе, у вас дуже багато всього відбувається у дуже стислих описах. Але головне - це емоції. Їх дуже багато, вони важкі та потребують поступового осмислення, прийняття , співпереживання, але обмеження в об'ємі оповідання не дають в повній мірі все це усвідомити. Все відбувається "галопом по Європах", читач не встигає (за всіх не скажу, але я не встигав) розділити з персонажами їх почуття та переживання.
Історія має місце бути. Але, на мою думку, заслуговує щонайменше вдвічі більшого об'єму. Тільки тоді, на мою думку, вона зможе повністю розкритися.
Кілька дрібниць:
Цитата:
Вони якраз закріплювали паски на навколо його тіла, що безвольно лежало на каталці.
Люди, які його везли йшли повільно, важко переступаючи кожен крок - магнітні черевики.
- якщо люди мали магнітні черевики, отже у приміщенні немає гравітації. А каталка мала магнітні черевики? Бо ж каталка - це те, що катять, а як вона могла котитися там, де немає гравітації? Якби написати, що тіло Андрія поплило услід за двома людьми, то питань нема.
Цитата:
- Так швидко, - щиро здивувався лікар. Я вас чекав хвилин через 20.
- тут не критика, а трішки роздумів. А чи була така вже необхідність так швидко доставляти Андрія до Медблоку? Що, наприклад, заважало ще в камері анабіозу вколоти Андрія та почикати там, поки він прийде до тями, а вже потім переміщати його до Медблоку. Сама процедура чим виправдана? Я розумію, коли у людини нестандартна реакція на вихід із анабіозу, чи там екстренна ситуація. Тоді такий поспіх виправданий. А тут що? І так тридцять тисяч людей кожного разу перевозять? Що заважає приводити людей до тями в самій камері?
Цитата:
мене звати Олексієм
- не буду чіплятися до орфографії та русизмів, сам таким постійно грішу. Але тут або: "мене звати Олексій", або "мене звуть Олексієм". Не критика, а суб'єктивне сприйняття милозвучності.
Цитата:
Але якщо коротко – люди народжуються і помирають… Тому ідея з фіксованими змінами була провальна з самого початку.
- і в анабіозі народжуються і вмирають? А якщо мається на увазі, що в першій зміні народилася дитина, або хтось випадково помер від нещасного випадку, тоді виникають питання до тих, хто планував цей політ - вони не передбачили такої можливості? не критика, а роздуми.
Цитата:
Можу сказати лише те, що вона вже свою зміну відбула.
- на корабель беруть людей, пов'язаних романтичними стосунками, але будять в різний період часу - геніальність керівництва зашкалює. І ні в кого не виникло думки, що така ситуація у майбутньому може призвести до психічного зриву одного з романтичної пари. Там, взагалі, хоч хтось прораховує ризики? Це ж космічна подорож. там же треба вираховувати все. Не критика. Ситуація цілком можлива.
Цитата:
- Мама, - раптом згадав Андрій.
- вони ще й родичів будять в різний час. Геніально. Мамма прокидається, а її син вже помер від старості. Мама радіє. Геніально. Я розумію, що таким є авторський задум, проте подібна поведінка з боку керівництва (командування) виглядає доволі нелогічною. так як подібні дії можуть призвести до нервового зриву членів екіпажу, що "розминулися" з родичами та коханими.
Цитата:
Катя похитала головою і погладила свій опуклий живіт. Катя. Заради свого сина відмовилася від мрії полетіти до зірок, а заради дочки – від життя.
- вибачте, але тут трохи незрозуміло. Виходить у Каті вже є хлопчик і вона чекає народження доньки? Здогадатися про це можна, але написано трохи плутано, бо хлопчик згадується вперше. Це не критика, а лише читацьке сприйняття.
Цитата:
Вони вийшли з медпункту і попрямували вздовж коридору
- "попрямували коридором" простіше і легше сприймається.
Цитата:
"Ви останні люди у всьому всесвіті, - говорилося там, - Коли ви це читаєте, на Землі людства вже немає. Бережіть себе і щасливого вам життя на Катарані".
- відсилочка до фільму "Пандорум" - це добре.
Дякую за історію.