Дякую за такий ґрунтовний відгук, шановна Птахо!
Докину свого, авторського бачення.
Птица Сирин писал(а):
Майка, Гайовиця, Хазяйка - це все про один персонаж. Але у цьому випадку більш-менш зрозуміло, про кого йдеться. Хоч і забагато імен, як на одну героїню.
Посланник, Кат, Архістратиг, Архангел, Михаїл (до речі, чому не Михайло?) - як виявляється, це теж один персонаж. Оце мені вже було важко второпати.
Навіщо такий розгардіяш?
Чому так багато імен? Не люблю, коли в тексті постійно повторюється одне й те саме - Майка те, Майка се. Так само і не бачу проблеми з ідентифікацією Архангела, адже Архістратіг це винятково титул архангела Михаїла, а про Ката пояснено у тексті.
Чому Михаїл - зберігаю уніфікацію згідно з іменами інших його братів-архангелів Гавріїла, Самуїла, Рагуїла (так, і такий є
),
такою є культурна традиція, адже ніхто не каже й не пише на фресках та картинах - архангел Гаврило, завжди архангел Гавріїл.
Птица Сирин писал(а):
Поєднання в одному сюжеті двох міфологічних систем - фентезійної та релігійної, взагалі має дивний вигляд.
Фентезі як модель Усесвіту базується на античному міфологічному світогляді. Християнська релігія є продуктом зречення, відкидання античних цінностей. У фентезійному світі диво, магія є нормою. Християнське "диво" - подарунок для обраних. Це, так би мовити, з філософської точки зору.
Щодо поєднання фентезійної та релігійної систем, я на це дивлюся трохи інакше. З Гейманівської, а не з філософської точки зору. Для мене існування в міському просторі Майки Гайовиці, лісниці, язичницької богині, як і існування в тому ж таки міському просторі Києва архангела Михаїла - це все міфологія. Бо я і на релігію дивлюся, як на міфологію (хай пробачать мені віруючі). Тож ніякого протиріччя між цими системами для мене немає. У кожній з них міфологічні персонажі дотримуються різних законів, різне вважають добром, різне злом - все, як і в реальному житті між людьми. Хтось язичник, хтось християнин, а хтось світський гуманіст.
Птица Сирин писал(а):
Щодо сюжету - цей Михаїл узагалі здається зайвим персонажем.
Як на мене він анітрохи не зайвий, бо якби він на Майку не тиснув, не прийняла вона б ніякої угоди. І не примирилася б з людьми, продовжувала б викручуватись. Його присутність тут необхідна, як функціонально, так і для демонстрації сил, які ворогують у міському просторі.
Птица Сирин писал(а):
Мова гарна, але багато зайвих красивостей. Наприклад, "Майка полинула яром хмаркою ліщинового пилку".
Гадаю, ви й самі погодитесь, що це смаківщина. Хто, що любить, хто пиріжок, а хто свиний хрящик.
Птица Сирин писал(а):
Сюжет жодним чином ні стосується міста. Так, це фентезі. Так, Ботанічний сад - практично в центрі Києва. І магнолії там гарно цвітуть. І Віллібальд Бессер - реальна людина.
Але! Це не міське фентезі. Це цілком магічний світ. Фокальним персонажем є Майка - фентезійне лісове створіння. Хоч вона й "постраждала сторона", але решта персонажів "грає" за її магічними законами. Події розгортаються на її території.
Оце прям образливо. Тобто старий Ботсад не є частиною міста? Він частина Університету, а історія його заснування - одна з найтрагічніших сторінок в історії польського Києва, про який в нас так мало знають, що його слід практично стертий.
Чому, власне, й хоче завадити мій герой. Тисячі людей гуляють у парку, приходять дивитися на пальму в оранжереї, беруть стародруки з бібліотеки Жовтого корпусу і не знають, що це, зокрема, книжки з бібліотек Кременецького ліцею і Віленського університету, вивезені, бо поляки посміли вимагати незалежності. Що і пальма і, скажімо, акація білоцвітна інтродуковані тут, бо
рослини Кременецького ботсаду також вивезли сюди, бо поляки посміли вимагати незалежності. І це не стосується міської міфології?
Майка на той період, в який я її показую, вже давно не лісове створіння, вона дух гаю на краю міста, що активно розростається. Події розгортаються на її території, так, але ж фішка в тому і є, що тепер ця територія вже навіть не окраїна міста, її активно включають в міський простір. І що героїня може вижити лише якщо погодиться зі своїм статусом міського, не лісового божка. Бо цей сад буде "і людський теж". Ну і священний гай - це одне з найважливіших місць в київській історії, це окремий міський топос, тож дуже дивує оце "не стосується міста".
Птица Сирин писал(а):
Епізоди з Майкою в місті мають показати, що це погане місце.
Ні. Епізоди з Майкою в місті мають на меті показати лише, яким місто виглядає для неї. Вона не може сприймати його позитивно
з очевидних причин. Але не зможе не визнати, що її екскурсія принесла їй багато користі. Вона вчиться знаходитися і існувати у
ворожому їй середовищі. Це оптика персонажа, жодної мети наїхати на "зле, нехороше місто, що вбиває бідні деревка" в мене не було.
Птица Сирин писал(а):
Власне міська міфологія відсутня.
Гайовий дух, який навчився жити серед людей, з людьми на ділянці, що увійшла в міський простір, у міському парку, фактично,
та ще й уклав угоду з людьми, якщо це не міська міфологія, то я, мабуть, невірно розумію, що таке міська міфологія. Я користувалася такими критеріями.
Дія відбувається в місті? - Так.
Твір має містичний елемент, заснований на міській міфології? Так.
Деталі та реалії міста прописані, названі? Так.
Якщо у вас інші, то просвітіть, будь ласка, може я щось не так розумію.