Вітаю, авторе! Ну, що сказати: враження дуже суперечливі. З одного боку, так, тема актуальна, хоча я не дуже люблю щоб аж так "в лоб" злободенно. З другого боку, виконання трохи сумбурне. Перша частина: привіт, Стругацькі. Я вже налаштувалася, що буде й далі в такому стилі, аж тут - опа, поїхали в інший бік . Варто було б, мабуть, про першу зону скоротити, щоб просто було зрозуміло, чим займається головний герой. Ну, або справді два оповідання зробити
Загалом не можу сказати, що категорично не сподобалося, але й не в захваті.

Дякую за відгук!
Згоден, що першу частину трошки затягнув, а от на другу вже не вистачило часу. Розділяти на два окремих тексти не дуже хочеться, бо зникне сама ідея. Думаю, може, "псіханути" й розширити до повісті? Щоб влізло все, про що думав, коли сідав писати?
Що скажете, колеги? Варто витрачати час, чи "що було, то загуло"?
Всім добра і злагоди!

Як на мене, можна б спробувати розширити. Світ цього оповідання парадоксальний, але цікавий, і є де розкрити героїв більш докладно. До того ж при розширенні часом вигадуються несподівані, але гарні сюжетні ходи, які поглиблюють ідею і ще краще її розкривають. Але це, звісно, на розсуд і настрій автора.
Успіху і натхнення!

Авторе, аплодую. Сильна річ. Довго носитиму в голові і обдумуватиму окремі деталі.
Зичу успіху на конкурсі!

Я - за розширення. Особливо діалогів з мамою. Окремі фрази можна було б перетворити на абзаци-згадки, бо в такому вигляді, як є, все виглядає дещо хрестоматійним...
Але Ви і самі знаєте, як краще зробити))

Дякую за підтримку, колеги!
Буду думати над розширенням.
Всім удачі навзаєм!

Дякую навзаєм, що дочитали! Приємно, що сподобалося.[/quote]

Що ж ви так: "Дякую, що дочитали". Читала з цікавістю! Захопливо написано. І якби був повноцінний роман, прочитала б, напевно, залюбки.

Вітаю, авторе!

Чудово! Ну от просто все чудово! Я в повному захваті. Дякую!

Навіть "навіяло" буде, щоправда графічне

Успіхів та наснаги!

Дякую за такі приємні відгуки, друзі!
Окрема подяка Фантому за "навіяло"! Просто чудове!
Успіху навзаєм!

Упру навіяне на ФБ. )))

Я трохи погоджуся із попередніми ораторами - перша "сталкероподібна" частина штучною виглядає. Може тому, що вона надто асоціюється із "всесвітом", як зараз модно казати, Сталкера, котрий був просто затасканий до дірок російськомовними фанфікоробами. Тож, нажаль, хоч Чорнобиль і є нашою, рідною, біллю, але саме у такому, "зоновому" вигляді, він якось... спрощує твір, чи що.
Друга частина - просто чудово!

Дякую за відгук, Мавко!
На своє виправдання скажу лише те, що не читав тих російських фанфіків, тому писав щиро і від душі.
Ще раз дякую за увагу.

Я теж не читала, але якось так склалося, що слідкувала за їхньою наявністю: геймдев - таке село, що за усіма пригодами колег стежиш... То ж, воно просто лягло в мене на такий собі штамп, сукупне уявлення про усьо те. Проте я вважаю, що перша частина оповіданню необхідна. Лишень, за українського менталітету (не найкращої його риси), логічніше виглядала би не огорожена "зона", а просто "дикі землі", існування яких з усієї сили намагаються не помічати, і лишень навколишні села якось стараються боронитися, кинуті напризволяще. А що там всередині коїться - взагалі нікому, окрім купи вчених, нецікаво. Ось така "зона" виглядала би більш "нашою"