au012 "Наступний"Авторе, я сварити вас не стану. Мені дуже сподобалось!
Це чудове поєднання жахастику з дуже вправним нагнітанням саспенсу і казки зі щасливим фіналом. За бабу Васю взагалі мовчу - таку жоден поконг не візьме.
І ще цікаво вийшло з різними міфологічними системами, так скажімо - хоч лікар і не знався на індонезійських почварах, але виявився здатним розглядіти загальну суть усього людського й усього почварного.
Не, таки посварю трохи. Щось не віриться, що лікар "упізнав" у хлопчику свого колишнього викладача. Ймовірніше, він просто шукав і знайшов спільні риси, бо знав же, хто його батьки.
Удачі на конкурсі!
ЗІ. Я після рецки зазвичай читаю коментарі. А там це... воно...
Цитата:
5) Цей твір не має позитивних персонажів, що засмучує.
6) Матір ви описали як звичайну жадібну жінку «йому незручно між школою і тренуванням додому бігати, радше б у Макдональдсі щось перехопити, мати на ці доводи не велася». Їй ліньки дати своїй дитині з собою щось смачне або дати грошей на обід.
7) Прошу, лаконічніше з описами. Вони тут нудні, регулярно повторюються, тому жахливо набридають, і, до того ж, не грають ролі для сюжету.
Поконг.
Але ми його побороли! Обнімашками!