міль писал(а):
Пасивний антигерой вийшов в цьому оповіданні. Знає про проблему, пробує когось попередити, потім опускає руки і просто тікає від проблеми на Марс, залишаючи 13 мільярдів помирати.
Ну він не когось пробував попередити, а всіх кого міг, користуючись своїми науковими і особистими зв'язками. Але є проблеми, які неможливо подолати і треба шукати інший шлях, до речі не найлегший. Політ на Марс, це невідоме, в якому, при самому оптимістичному варіанті, доведеться починати все заново. І так, це не супергероїка, тут герой не може врятувати весь світ, тому робить що може.
міль писал(а):
Якщо розвивати подальшу тему з приналежністю до меншин і втечею на Марс, то трошки задовго він там ті грибочки в лісі шукає. Принаймні б світ нам цей показали, а то що нам ліс. Ліс і в нас є, а от партії меншин нема, як там все працює ми бачимо доволі поверхово.
Тут світ, дійсно, показаний очима науковця, який захоплений своєю справою, який по своїй суті стоїть трохи осторонь від соціальної активності. Тому більше лісу, менше партій)
Але герой такий не випадково. Якби ми дивились на світ з точки зору лідера руху меншин, це була б зовсім інша історія.
міль писал(а):
По-перше, цей світовий порядок нічим не вмотивований.
Вмотивований схильністю людей перегинати палицю. Історія нам доводить, що це прослідковується в усіх сферах. Тож і сучасна боротьба за меншини може колись породити нові меншини, якщо робити це нерозумно. Крім того, вже зараз в світі, існують досить абсурдні наслідки подібної боротьби.
Але тут не про критику боротьби з меншинами, а про баланс і про збереження адекватності в будь-чому, що робить людство, як цивілізація.
міль писал(а):
В хороших антиутопіях прослідковується принаймні більш-менш логічний причинно-наслідковий зв'язок, який пояснює не лише мінуси, а й плюси системи, а також чого такий порядок було введено. Наприклад, свобода вибору версус максимальна користь для суспільства, тоталітарний режим версус виживання після катаклізму, обмеження свободи версус розповсюдження хвороби. Тут же ми бачимо лише точку зору ГГ, для якого все маразм.
Тут розглянута не реакція на подію, а соціальна тенденція, яка може перейти в крайню форму і, як будь-яка крайня форма, призвести до катастрофи.
Плюси такої системи у швидкому вирішенні будь-якої соціальної проблеми, відкритість світових кордонів, єдиний соціальний простір, надхненний ідеєю турботи про комфорт кожної людини і, як окремий плюс, гідне положення України у світовій спільноті
міль писал(а):
Все представлено лише з одного боку і виглядає що всі люди якісь ідіоти, тільки один ГГ няшечка, а на тринадцять мільйонів знайшлося лише півтори тисячі "нормальних".
Поняття норми завжди відносне, тож про нього сперечатись безглуздо. Але деградація цивілізації, тим чи іншим способом, явище цілком можливе і розглянуте не одним фантастом. Власне про це, всі антиутопії.
міль писал(а):
За теорією цієї системи якщо "нормальних" аж так мало вони вже складають меншину.
Цього людство ще не усвідомило, тому і така ситуація.
міль писал(а):
Про іншування хворобами і сексуальною орієнтацією сперечатися не буду. Чого ж сюди не додали інші меншини? Раси і національності, різні культури наприклад?
Відкритість кордонів вирішила деякі проблеми. Такі види іншування в обговоренні проблеми героя вибрані як самі прості, які легко підробити, але підійшли б і будь-які інші. Там ще сказано про традиційний спосіб мислення, що натякає на те, що герой не відкритий до тенденцій суспільства, а переймається непопулярними проблемами)
міль писал(а):
З біологічної точки зору меншин з сексуальною орієнтацією в умовах земної цивілізації ніколи не набереться більше ніж "нормальних", якщо це якийсь інший світ, то варто було б це пояснити.
Ні, це наш світ і мова не про сексуальну орієнтацію. Суспільство захищає всі види меншин, які сформувались в офіційні течії.
міль писал(а):
Тільки от цікаво що в "нормальних" на Марсі в наступному поколінні вже ж народиться відсоток гомосексуальних дітей, цікаво було б подивтися на їхню реакцію
Сподіваюсь, що навчені гірким досвідом, знайдуть більш правильний баланс співіснування, так щоб ніхто не відчував себе меншиною
Власне, головний герой не бачив проблеми щоб всиновити дитину, у якої батько гомосексуаліст, тож мені здавалось це достатнє свідчення його адекватності в цьому питанні.
міль писал(а):
Момент коли медсестра несе кудись результати тестів.
Це не медсестра, це працівник соціальної служби Віртуал.
міль писал(а):
До чого це? Вона типу їх підтасовує і система насправді провальна?
Ні, вона отримала позитивні результати тестів, але мережа все одно відмовила людині у професійному влаштуванні. Вона пішла проконсультуватись. Цей момент тут лише заради того, щоб підкреслити, що щось пішло не так. Але, можливо, це вийшло не дуже вдало, раз виникли питання.
міль писал(а):
Очевидно ж, що ГГ такий не один, але через свою мізантропність просто не бачить нікого навколо і на Ольгу то він випадково натрапляє. Може якби він був більш "соціальним" в цьому світі, він би знайшов однодумців.
Не думаю, що інтроверту за характером одразу потрібно приписувати мізантропію. Головний герой ніде не виражає ненависті до людства. Він лише засуджує процеси в суспільстві, які вважає абсурдними. Він на це має право, як і на те, щоб самому вирішувати чи бути йому більш "соціальним" чи ні. Якщо це не так, то це вже порушення прав і свобод людини.
міль писал(а):
Якщо це тоталітарна система, мусять бути люди яким це не подобається. Міг би бути якийсь спротив, однодумці, які б прислухалися до ГГ і в плані врятування планети і в плані тупості режиму партії. Потім повстання і всі діли.
Це не тоталітарна система в класичному розумінні. Так склався світ, тому що деякі люди за характером своєї діяльності і за типом мислення менш активні у соціальному просторі, а ті, що більш активні, автоматично утворили те, що описано в оповіданні. За бортом опинилось більшість науковців, людей, що часто мають інтровертний характер і не особливо схильні до підняття повстань та започаткування соціальних рухів.
міль писал(а):
Медсестра ж типу нормальна і знайомі науковці теж, а він їх так напризволяще.
А хіба він має право тягнути людей у невідоме? Його нічого на Землі не тримає, він готовий ризикнути, але чи має він право пропонувати іншим непевне майбутнє? Знову хочу наголосити на тому, що Марс це не якесь гарантоване "краще життя", там невідомо що. Але завершення говорить про те, що всі хто хотів, прилетіли туди і головний герой ні від кого не приховував тих умов, які там виявились.
міль писал(а):
Припускати що у вашому світі всі люди тупі (ну крім півтори тисяч) дуже мізантропно і цинічно.
Такі припущення часто використовуються в антиутопіях та інших жанрах, де змодельована деградація суспільства.
міль писал(а):
Це не співпадає з моїми життєвими цінностями, тому оповідання для мене не несе ніякого здорового і хорошого меседжу.
Можливо, не ваш жанр. Апокаліпсиси та антиутопії рідко несуть хороший меседж.
міль писал(а):
І питання: чому без електрики земля повернулася по первісного ладу? Там же так само залишилося купа науковців, які все підтримували і до катастрофи. Потім ГГ каже що вони вже ціла цивілізація, що передбачає що земляни загинули, але ж в них просто немає електрики? Вони можуть придумати інші технології.
Люди повертаються до первинного ладу при будь-якому катаклізмі, якщо не готові. А знеструмлення для цивілізації, що повністю залежить від електронних засобів існування це катастрофа планетарного масштабу. Зупинка транспорту, підприємств, лікарень, магазинів... Набагато менші речі занурюють цивілізацію в хаос. Щоб уникнути масової паніки, треба бути дуже добре підготовленими до подібних речей, а з опису суспільства видно, що це не так. І одних науковців недостатньо, щоб врятувати світ, потрібна чітка інфраструктура, яка буде злагоджено діяти в подібних ситуаціях і то не факт, що вийде без втрат.
В цьому оповіданні не описані деталі того, що сталося на Землі, але думалось, що в класичній фантастиці достатньо прикладів, що детально змоделювали результати подібних катаклізмів. Хоча, можливо, треба було приділити цьому більше уваги.
міль писал(а):
Наприкінці складається враження, що ГГ ніби зловтішається над планетою, яка не прислухалася до нього (не дуже то й він і намагався якщо чесно, написав там щось кудись, не вірю що це все що він міг зробити), а він тепер цар нової колонії на Марсі.
Дивно, що складається таке враження, тому що головний герой в жодній сцені не поводить себе так, наче він радіє з нещастя інших. І тим більше дивно бачити вживання слова "цар" по відношенню до першого поселенця відкритої колонії, що формувалась на добровільних засадах.
міль писал(а):
Ну і всі знання важливі вони звісно ж теж вивезли з собою, бо вони умняшечки. Така собі мстя ображеного науковця.
"– Хто б міг подумати, що ми знайдемо тут те, що, навіть, на Землі було вже втрачено…". Все було завезене ще Ілоном Маском при першій колонізації. Їм просто пощастило.
Щодо помсти, то це, мабуть, особисте сприйняття, бо ніде в тексті немає на це, навіть, натяку.
"– Наша цивілізація дійшла до абсурду і нам немає тут місця."
Головний герой відправив себе у добровільне вигнання, аби побудувати нове життя і спробувати зробити щасливою принаймні одну людину, яка йому небайдужа. В результаті зміг запезпечити гідні умови існування для своєї родини і дати прихисток всім, хто цього потребував. Мало це чи багато, тут у кожного своя точка зору.
Автор цим оповіданням хотів сказати лише одне, що навіть у безвихідних ситуаціях є вихід!
Дякую за відгук! Успіху!