Семьдесят Первый писал(а):
Док, здається, таки з'їхав з глузду.
Цікава думка. Де в чому правильна, де в чому ні. Док намагається діяти виключно логічно, але йому це не вдається, тому й логіка виходить викривленою та хворою. Власне, якщо вважати, що божевілля це "робити одне й те ж, очікуючи на інший результат, то всі персонажі несповна розуму.
Цитата:
Док ще і садистом став, спочатку відпиляв ногу без морфіну, а потім, коли пацієнт все ж пережив - засадив кулю в лоб. І пояснив, мол, клятва Гіппократа.
А це якраз і приклад його логіки. Він спершу лікар, потім солдат. Тому спочатку лікує, після чого пацієнт стає ворогом і його слід знищити. Власне, він сам це й пояснює.
Цитата:
Як на мене, тільки "від люті" - зайве.
Дякую.
Цитата:
Я тільки одного не зрозумів. Ось жінка, ось дитина - "згортку на руках... маленька дівчинка". Док каже: "На жаль, в нас немає місця для двох пацієнтів".
Що? Це за масою, за обсягом, за сидіннями?
А це якраз приклад, що божевільний весь світ і навіть його техніка. Причина та ж, чому їх трясе на ямах на літаючому транспорті: він розрахований на п'ять осіб, тож просто не злетить, якщо їх більше. Маса чи обсяг не важливі, це нехай і деградуюче, але майбутнє, тож машина чітко фіксує конкретну людину.
Цитата:
Але навіщо Шут "рушив назустріч орді чупів"? Він теж втратив розум? Бо логічніше б стояти і відстрелюватись, прикриваючи від'їзд "швидкої", ні?
Їх же багато і вони швидкі. Якби він лишився стояти поряд, хтось би неодмінно проскочив чи обрав іншу жертву. Власне, один й так заскочив. Просто привертав увагу.
Цитата:
Чи рапорт мали писати наприкінці "дня"?
Саме так.
Цитата:
Але це, в принципі, вкладається в перекручений світ, дуже далекий від нормального. Ну логіка в них не нормальна - так там все дуже далеко від нормальності.
Теж правильно. Радий, що Ви це зрозуміли.
Цитата:
Одне, що головний герой, як на мене, мабуть, Док. Нурс - просто очі, через яки дивиться читач.
Гадаю, таке враження складається, тому що він найбільше говорить. Цим я насправді хотів показати його як домінантну особистість, яка не лише сама обирає собі смерть, а й наостанок вирішує все за Нурс. Власне саме тому, Шут як опозиція до нього і повна протилежність весь час мовчить.
Щодо Нурс, то вона не балакуча, бо: а) Підлегла Дока і, знаючи його характер, намагається не провокувати безпосереднього керівника; б) Як мені сказали: "Гарна медсестра без потреби рот не розкриває". Та разом з тим, вона єдина, в чиїх переживаннях та прагненнях ми впевнені (адже я прихильник того, що персонажі мають бути реалістичними, а в реальності люди брешуть), вона має місце в усіх сюжетних лініях і, нарешті, твір починається та закінчується з неї. Хоча головним героєм, власне, мабуть є сама "швидка" у вмираючому світі, один день якої я і зобразив.
Загалом, мені дуже подобається, що думки і враження від мого твору так різняться між собою. Гадаю, це є свідченням того, що мені вдалося створити дещо справді неодномірне та варте уваги.
Щиро дякую Вам за розлогий коментар та вдумливе читання!