Цитата:
Можливо наразі він був
Можливо, наразі
Цитата:
тримаючи, як зазвичай дистанцію, щоб знову
зазвичай, дистанцію
Цитата:
Навіть не дивився куди його несуть
дивився, куди
Цитата:
Ще трошки й Кохман уже
трошки — й
Цитата:
як ви взагалі дібралися до Землі!
Русизм. Дісталися.
Цитата:
лікарша його не розчула чи не сприйняла жарт:
розчула, чи
Цитата:
розчинився в повітрі наче його й не було
повітрі, наче
Цитата:
А бувший капітан
Русизм. Колишній.
Цитата:
може й не переймався так сильно
переймався б так
Цитата:
цим пропащим на його думку світом
цим пропащим, на його думку, світом
Цитата:
Надрозум Землі тихенько зітхнув усією планетою, наче прощаючись із однією своєю людською рисою. Щоб дати дорогу безповоротно новій.
Щось я не зрозумів, про що тут йдеться. У даному випадку «риса» — це російською «черта характера»? Про яку саме рису йдеться? І що «безповоротно нове» її замінить?
* * * * *
Власне, я взагалі нічого не зрозумів.
Цитата:
— Дивно, як ви взагалі дібралися до Землі! ...На одній тязі без надсвітлових двигунів ви ще сотні років теліпалися б.
То чому ж він не теліпався сотні років?
Чому відмовився летіти з колоністами на Надію?
Чому «нікому той космос уже не потрібен, усі на Землі сидять»?
Чому надрозум Землі і надрозум Торбинсу проявляють себе по-різному — гобіти знають про нього (чи, принаймні, відчувають його вплив), а люди про свій навіть не здогадуються?
І найголовніше: в чому сенс, мета оповідання? Де розв’язка? Де ідея? Що автор хотів усім цим сказати?
Пригадалося, до речі:
Цитата:
1. У героя должно быть СОКРОВИЩЕ.
2. У героя должен быть НЕДОСТАТОК.
3. У героя должна быть ТАЙНА.
4. То, без чего героя вообще не бывает. ЦЕЛЬ.