Хороший рассказ.
Две маленькие придирки:
Для настоящего полярного дня (хотя бы пара суток) эта станция слишком северная - еще километров сто на юг надо, не меньше.
То, что начальник станции повел дорогого гостя гулять в ледяную пещеру, да еще весной - чистой воды авантюризм и грубейшее нарушение ТБ. За одно это его можно снять с должности, так как ледяные пещеры крайне неустойчивы, в них постоянно случаются обвалы, прорывы талой воды и прочие опаснейшие пакости - безо всяких аномальных монстров.

Дякую, Зайчику! Наступного разу так і зроблю, щоб манули мене не засудили

Спасибо, Окказионал, за вдумчивое чтение. Насчёт полярного дня я ведь не писал,
что солнце не заходит вообще. Но широты ведь повыше Питерских, так что белые ночи
под Новый год гарантированы. А про пещеру - да, безответственно себя повели мои герои,
это я виноват, недоглядел

Удачи на конкурсе!

Я имел в виду, что уж полярники-то должны знать, что такое полярный день.
Спасибо за пожелание. Я не участвую в этот раз - не сложилось, к сожалению. Зашел почитать прицельно про Антарктиду - а оказалось, что всего три рассказа .

"Тиха українська ніч, прозоре небо, зірки блищать..."

Дякую, Птице!

Ги. Ну ок, гумор є і він мені сподобався.

Дякую за відгук!
Радий, що хоч гумор Вам сподобався

Перечитала ще раз. Що кинулося в очі - загибель Івана Кожуха, хоч і не навсправжки, не стикується з гумором решти оповідання. Добряче псує настрій, такий різкий стрибок у цьому місці - раз, а згодом знову в нормі.

Та є таке
Сипонув трохи хріну.
Але ж намагався якомога скоротити неприємний відтинок. Як зміг

Добрий вечір.
Автор вдало переніс деякі парадокси квантової фізики на макросвіт. Принцип невизначеності, ефект спостерігача та інше. Якщо таке можливе, то де б йому бути, як не в Антарктиді!
Станція і життя на ній добре виписані, але на деякі неточності вам вже вказали. Станція "Академік Вернадський" знаходиться досить далеко від полярного кола, тому там нема полярної ночі або полярного дня. Зато реально багато пінгвінів (не тих, величезних імператорських, а відносно невеликих). Вони добре плодяться, всюди лізуть, бо вважають весь берег своїм, а людей зовсім не бояться - зневажають. Їхні масові скупчення не дуже добре пахнуть - так щоб гостріше не сказати. Антарктичні полярники вимушені були відгородитись від них, бо проходу не давали, на станцію лізли, об...ли все. Отака пінгвіняча романтика!..
Рибу справді там ловлять, але різноманітності нема.
Штатні посади на станції правильно виписані, робоча атмосфера - теж.
Хороше українське науково-фантастичне оповідання. Дякую за можливість напочитатись.
Успіхів на конкурсі.

Дякую, Валентине!
На абсолютному полярному дні не наполягав, а те, що описано в оповіданні - див. вище відео від Птиці.
Не заперечую, але:
1. Бачив сюжет, де наші полярники на підтвердження потепління зауважують, що навіть пінгвіни перемістилися південніше (де не так "спекотно"),
2. Важливіше. Не хотів іти за шаблоном "Австралія - кенгуру, Антарктида - пінгвіни." Я ж не стверджую, що їх там геть немає. Просто акцентую, що вони зумисно відсутні в моєму оповіданні.
Ще раз дякую за відгук!
Вам також успіхів!