Валентин Дрозд, дуже гарно дякую за те, що змогли розгледіти основну ідею розповіді, яку я, судячи з попередніх відгуків, так невміло подав
Звісно, я не маю нічого проти освіти і Ректор є не втіленням всього злого, що лиш може бути. Ректор - це якби відображення того, що якою б розумною не була людина, та вона може дивитися на якусь проблему досить вузько, зациклюючися лише на своєму власному її баченні. А своє оточення він може просто "задавити авторитетом".
Культура (в широкому значенні цього слова) - це якраз саме те, що відрізняє людей від всіх інших живих істот на Землі. Звісно, не лише культура, а й інші речі, проте саме культура визначає нашу поведінку. Ми зростаємо у певному середовищі, вчимося жити на прикладі того що нас оточує. І якраз це визначає як ми будемо поводитися у тій чи іншій ситуації, як ми будемо відноситися до свого життя, до чужого життя і навколишнього світу.
У творі я спробував змоделювати ситуацію, у якій би в дітей була відсутня можливість отримати культурну спадщину. І якраз це б було дуже помітним для тих, хто таки знає, що таке танці, пісні ігри.
А ще мені хотілося показати, що розвиток людини має бути всестороннім, а не лише технічним. І вчити дітей краще у формі гри, щоб зацікавити їх до цього.