РБЖ-Азимут
http://rbg-azimut.com/forum/

az028 Літай, літай, як на крилах
http://rbg-azimut.com/forum/viewtopic.php?f=145&t=4236
Страница 1 из 2

Автор:  Администратор [ 12.09.2021 18:23 ]
Заголовок сообщения:  az028 Літай, літай, як на крилах

Обговорення оповідання az028 Літай, літай, як на крилах

Автор:  Вгадай [ 12.09.2021 19:34 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Вітаю
Якийсь сум нагнало оповідання, а розв'язка і happy end зовсім розчарування. І дівчина яка відштовхувала все життя Назара + до того засудила його вчинок, раптом сама робить те, що засудила кілька абзаців тому.
Хоча є позитивний момент: потрібно завжди залишатися самим собою.
Щасти

Автор:  Автор az028 [ 12.09.2021 21:13 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Ну як гепі енд.... Розбитися - сумнівне щастя. Навіть авторові невідомо, чи вони виживуть, хоча шанси є. І люди часто відмовляються від здійснення своїх мрій через свої непроговорені страхи. Дякую за увагу до оповідки, Вам теж хай щастить! :wink:

Автор:  Фантом [ 13.09.2021 09:18 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Вітаю, авторе!

Я вас розчарую. Ідейний підтекст взагалі не сподобався. От чому ви хочете навчити вашого читача? Не можеш вирішити проблему - наклади на себе руки? Кому читач має співпереживати: героєві-ганчірці, який замість до останнього битися за свої мрії, ідеали, любов - бере й тікає з життя? Ну, такий собі вихід.

Трагізм ситуації в оповіданні сподобався.

По технічній складовій. Ви позиціонуєте оповідання, як НФ. Але отут уся науковість розвалюється:
Цитата:
Вільне падіння до того захопило Назара, що лише зачувши стривожені крики згори, він випростав крила й незграбно загальмував падіння.

Та йому б після вільного падіння порвало м'язи, які, до речі, ну зовсім не встигли пристосуватися до навантажень. Але герой у вас навіть не закричав, а біль там мав бути страшний.
Фокал у фіналі раптово перестрибує на Аліну. Розумію, що інакше не виходило. Можливо, щоб згладити цю раптовість варто ввести фокальні сцени Аліни. Це б якраз і дозволило більше зрозуміти її характер, бо наразі її вчинок - рояль у кущах. Усе оповідання він їй байдужий, аж раптом біжить і стрибає з ним.
В тексті забагато повторів, зайвих уточнень, але то почистеться.

Ну, як каже Юлес Навіяло :D

Успіхів та наснаги!

Автор:  Автор az028 [ 13.09.2021 15:59 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Взаємні мої Вам вітання!
Дякую за увагу до оповідки і за її прискіпливий аналіз.
Мушу Вас розчарувати у відповідь: жодного розчарування з мого боку нема, це просто зворотній зв'язок, мною від Вас отриманий. У цьому ж і полягає одна із цілей конкурсів, правильно?
По тексту - щодо болю від вільного падіння. Герой перед цим тренувався, про що зазначено у тексті, та й за ним стояла команда така, що подбала про те, щоб їхній проєкт не мав замучений вигляд перед спалахами камер. К- комерція.
Щодо "чому хочу навчити читача". Ну, по-перше, література не покликана обов'язково когось вчити, основне - давати їжу для роздумів. Ви ж замислилися? Отож, мета досягнута. А, по-друге, ще є застереження. Очевидно, що воно не було Вами зчитаним, дякую за те, що привернули увагу до цього моменту. Можливо, воно взагалі не зчитується, чекаю на інші відгуки. І над усім іншим, Вами зазначеним, теж подумаю.
Сподіваюся, Ваша оповідка мені більше сподобається, аніж Вам - моя.
Успіхів!

Автор:  Сокира [ 15.09.2021 00:32 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Вітаю, Авторе!
В оповіданні гарно показано, як комерційні кола намагаються використати людську мрію літати задля власної користі. Трохи забракло біологічного обоснування процесу (тобто, на чому ці крила взагалі тримаються?), але то ладно.
Та от лірична лінія здалася мені не дуже вдалою. Про Назара написано, що він мав не надто легке життя з батьком-пияком, працював каскадером і вишибайлом. Далі втрапив до унікального проекту і став сенсацією. Тобто це людина, якій знайомий смак боротьби і перемог. І тут раптом:

Цитата:
Адже усі світові медіа повідомлять про його смерть, Коливанюк був цього певен. Це буде його останній виграш і його маленька помста.

А це вже якийсь, перепрошую, роздуми інфантильного семикласника. Тому Назару, який описаний раніше, це психологічно абсолютно не пасує.
Образ Аліни теж погано вимальовується в уяві, мені він здався надто схематичним.
А ідея самогубства через нерозділене кохання - вибачте, але це літературно виглядає як штучний мелодраматизм. А ідейно - як (ще раз перепрошую) дещо взагалі дуже нехороше.
Припускаю, що Автор хотів показати, що так чинити не треба. Але в тексті це якось зовсім не вимальовується. Тож якщо ідея саме така, над нею було б варто ще попрацювати.
Успіху на конкурсі!

Автор:  Автор az028 [ 15.09.2021 07:47 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Вітаю! Дякую за Ваш відгук, будемо працювати)
Мало Ви, певно, бачили здоров'яків, які хребет одним махом комусь переламають, але мають цілком травмовану психіку й ламаються за несподіваних обставин від найменшого - раптово! - випробування! Тим паче той Назар, який описаний раніше, нам невідомий ізсередини.
Та й ще - якби в житті всі чинили логічно, це була би взагалі інша історія людства.
Що ж - кожен із нас приміряє на себе здебільшого зрозумілий досвід.
Дякую за Вашу думку. Тепер моя черга думати.
Хай щастить!

Автор:  Семьдесят Первый [ 15.09.2021 09:58 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Вибачте за мою українську, якщо що. Скажете, до помилився - буду вдячний.

Якщо я правильно зрозумів головну ідею - не можна втілювати чужу мрію, не можна зраджувати своїй мрії.
Мрія Аліни - літати. Мрія Назара - володіти Аліною. Щоб добитися своєї мрії, Назар втілює мрію Аліни. Але сам він не хоче літати, тому ніякої радості він не відчуває, це йому навпаки заважає. І коли його мрія не досягається відразу, у Назара вже немає сил жити далі - і він вбиває себе.
Аліна, щоб врятувати Назара, намагається втілити його мрію, але після цього вже в неї не має сил - ні врятувати його, ні врятуватися самій.
Мабуть, це і є ідея - втілити чужу мрію, в принципі, можна, але після цього сил може вистачити тільки на одно - літати.
Але без крил, на жаль, можна літати тільки вниз.

Окрема подяка за то, що Крим належить киримли. І дякуй, що називаєте киримли так, як вони самі прохають себе називати.

Автор:  Юлес Скела [ 15.09.2021 19:34 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Вітаю, Авторе! :D
Семдесят Первый мене переконав. От яка користь буває від коментарів! :wink:
Щодо логіки виникає багато запитань, але з фантазією у мене все норм, тож я сам знаходжу пояснення, яких автор не показав у творі.
Успіху на конкурсі!
Навіяло

Автор:  Автор az028 [ 16.09.2021 11:50 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Семьдесят Первый писал(а):
Вибачте за мою українську, якщо що. Скажете, до помилився - буду вдячний.

Вітаю! У Вас чудова українська, як для людини, яка, судячи з Вашої ремарки, почала її вчити не так давно і не послуговується нею всюди. Чесно, навіть на мою в'їдливість до різних ком, нема бажання щось виправляти. Ви не маєте перепрошувати, і, гадаю, з часом незначні моменти підкоригуєте самостійно.

Семьдесят Первый писал(а):
Якщо я правильно зрозумів головну ідею - не можна втілювати чужу мрію, не можна зраджувати своїй мрії.
Мрія Аліни - літати. Мрія Назара - володіти Аліною. Щоб добитися своєї мрії, Назар втілює мрію Аліни. Але сам він не хоче літати, тому ніякої радості він не відчуває, це йому навпаки заважає. І коли його мрія не досягається відразу, у Назара вже немає сил жити далі - і він вбиває себе.
Аліна, щоб врятувати Назара, намагається втілити його мрію, але після цього вже в неї не має сил - ні врятувати його, ні врятуватися самій.
Мабуть, це і є ідея - втілити чужу мрію, в принципі, можна, але після цього сил може вистачити тільки на одно - літати.
Але без крил, на жаль, можна літати тільки вниз.

Ви ідеально зрозуміли закладену в текст ідею, дякую! Людині краще мати свою, власну, мрію й шукати однодумців, аніж битися головою об стінку. Але це тонка наука, дуже часто батьки диктують дитині свої мрії або взагалі ніяк не цікавляться внутрішнім світом дитини, у кращому випадку щоб була нагодована й одягнена, й гаджет не гірший за ті, що в інших. У гіршому - батьки зайняті власним виживанням й самі не мають часу на осмислення своєї мети в житті. Це історія Назара. Аліна йому не факт що була потрібна, але вона мала мрію, це приваблювало Назара. А ще - потрібна сміливість для здійснення своїх бажань. Це історія Аліни. Вчинок Назара її спершу злякав.
Ну і - як завжди - загальне людське невміння ефективно комунікувати, страх оголити перед кимось душу.

Семьдесят Первый писал(а):
Окрема подяка за то, що Крим належить киримли. І дякуй, що називаєте киримли так, як вони самі прохають себе називати.

Україна - наша спільна. І народ киримли - теж її велика й важлива частина. Звісно, криза самоідентифікації, спричинена роками совітизації, призвела до того, що Крим був занедбаний, відданий на відкуп чужинцям. Та що там - ми всі почувалися достатньо занедбаними. Тепер з'являється відчуття того, що ми потрібні бодай одне одному. Тепер головне - щоб державні інституції "підтягнулися".
Єдина мирна Україна, де всі народи почуваються важливими й водночас об'єднаними - це наша мрія. Ми маємо її здійснити правильно! У майбутньому саме так :)
ПС. Вибачте за багатолітер. Ваш коментар розчулив. Дякую за нього!

Автор:  Автор az028 [ 16.09.2021 11:58 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Юлес Скела писал(а):
Вітаю, Авторе! :D
Семдесят Первый мене переконав. От яка користь буває від коментарів! :wink:
Щодо логіки виникає багато запитань, але з фантазією у мене все норм, тож я сам знаходжу пояснення, яких автор не показав у творі.
Успіху на конкурсі!
Навіяло

Вітаю Вас! Звісно, посил оповідання, який стає очевидним лише з коментарів, це досить таки сумно для автора :lol: але...
Попри те, що деякі моменти дійсно "недотягнені" (як завжди, плані інші, а реальність бере своє, бракне часу), кардинально, мені так здається, нічого не змінюватиму. Текст, у якому кожен бачить своє, вже є непоганим, навіть якщо хтось не "зчитає" певних моментів. Направду, так навіть цікавіше сприймати коменти, аніж би вони були повністю компліментарними. По суті, секція реакцій сміливо може вважатися тепер окремим спільним витвором. Неочікувано багато поживи для роздумів. Ніби не лише мені :roll: За що щира подяка усім, хто вже взяв і- тепер щиро надіюся - ще візьме участь!
А читач, який може сам провести певні ниточки, щоб не в лоб пояснювати кожен нюанс, - це взагалі коштовність!
Вам успіхів!
ПС. Не все, що "навіяло", написано тут, але ж я так до вечора можу писати :)

Автор:  Іва [ 16.09.2021 23:23 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Ну йомайо.
Знову самогубці. Це точно якесь осіннє загострення...

Автор:  Автор az028 [ 17.09.2021 08:36 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Іва писал(а):
Ну йомайо.
Знову самогубці. Це точно якесь осіннє загострення...

А - актуальність :D і взагалі - це політ! Що ж Ви так депресивно на все дивитеся? Люди захотіли політати униз. Вони щасливі. Не кожен такий везунчик восени!

Автор:  Іва [ 18.09.2021 17:33 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Автор az028 писал(а):
А - актуальність :D і взагалі - це політ! Що ж Ви так депресивно на все дивитеся? Люди захотіли політати униз. Вони щасливі. Не кожен такий везунчик восени!

Одразу вибачаюся за тон повідомлення. Мети образити автора не маю.
Я просто дуже негативно ставлюся до теми романтизації самогубства у літературі. Ключове слово "романтизації". Тобто різні рожеві соплі про щастя під час (чи після) суїциду. Тому що у таких творах зазвичай не пишуть як виглядає тіло після смерті. Не пишуть про те, як почуваються після вчинку рідні самогубців і т.д. І про справжні психологічні причини, які привели до самогубства. І, вибачте, але нерозділена любов, як причина - дуже дуже слабенький і заїжджений мотив. Це ще може бути доцільно для героїв у підлітковому віці, де гормони і всяке таке. І то, в реальному житті не все так просто.

Єдине творіння про "політ вниз", який мені реально сподобався - це ось цей мультик.
phpBB [video]

Автор:  Автор az028 [ 18.09.2021 17:48 ]
Заголовок сообщения:  Re: az028 Літай, літай, як на крилах

Іва писал(а):
Одразу вибачаюся за тон повідомлення. Мети образити автора не маю.
Ні, образливо не було.
Іва писал(а):
Я просто дуже негативно ставлюся до теми романтизації самогубства у літературі. Ключове слово "романтизації". Тобто різні рожеві соплі про щастя під час (чи після) суїциду. Тому що у таких творах зазвичай не пишуть як виглядає тіло після смерті. Не пишуть про те, як почуваються після вчинку рідні самогубців і т.д. І про справжні психологічні причини, які привели до самогубства. І, вибачте, але нерозділена любов, як причина - дуже дуже слабенький і заїжджений мотив. Це ще може бути доцільно для героїв у підлітковому віці, де гормони і всяке таке. І то, в реальному житті не все так просто.

Ні, мотивом не є нерозділене кохання як таке. Радше, привід. Людину, яка схильна замислюватися над сенсом життя, не влаштовує просте існування. Але Назар просто не вмів правильно відрефлексувати свої поривання й помилково поклав свої надії на Аліну. Бо не кожен може навчитися цьому самостійно. А коли зростаєш в оточенні, яке взагалі не придає цьому сенсу, то й поготів не вмієш. Інфантильно, так. Але хіба мало інфантильності в дорослих?
А от заувага щодо романтизації самогубств - серйозний закид. Усіма кінцівками за, що не слід подавати це як щось хороше чи вихід. Але ж де тут романтизація? Якби Назар не поспішив, то все склалося геть інакше. Це більше застереження. Але не повчальне, в лоб.

Страница 1 из 2 Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
http://www.phpbb.com/