РБЖ-Азимут
http://rbg-azimut.com/forum/

ay006 Вікно
http://rbg-azimut.com/forum/viewtopic.php?f=144&t=4130
Страница 1 из 2

Автор:  Администратор [ 09.05.2021 17:34 ]
Заголовок сообщения:  ay006 Вікно

Обговорення оповідання ay006 Вікно

Автор:  Фантом [ 10.05.2021 00:09 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Вітаю, авторе!

Здається мені, тут не оповідання, а фрагмент чогось більшого. Є дві історії. І є дивний мужик, що дуже любить сир :mrgreen: У героїв є антагоністи - власні вади. І все. Вони їх не змогли здолати. Тобто, виходить історія-поразка. Наприклад, Артур. Напочатку зазначено, що близько 50 слів він може говорити. Аж раптом у фіналі він представляється Мар'яні. Вичавлює з себе два слова. Фактично, регресує (бо міг більше). От якби він взагалі не міг говорити раніше, а дівчині представився - так, тут перемога: ГГ здолав обставини, антагоніста, вирішив конфлікт.

Успіхів та наснаги!

Автор:  Автор ay006 [ 10.05.2021 00:57 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Цитата:
У героїв є антагоністи - власні вади. І все. Вони їх не змогли здолати.

У героїв є антагоністи і це дійсно їхні власні вади. У Артура - залежність від Олега, який його занадто опікує. А в Мар'яни навпаки - страх втратити незалежність. І герої певною мірою долають ці свої вади.
Артур на початку був на стільки не впевненим, що не міг навіть прийняти рішення чи йому піти купити ще їжі, чи залишитися відпочивати на лавочці. А в кінці він сам підходить до сліпої дівчини і представляється.
Мар'яна у своєму випадку знаходить золоту середину. Вона приймає той факт, що їй час від часу треба допомога, але робить все можливе, щоб не бути абсолютно залежною.
Ну а чоловік з сиром - просто каталізатор подій.)
Код:
Успіхів та наснаги!

Навзаєм!

Автор:  Олександр Ігнатенко [ 10.05.2021 01:46 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Вітаю. Дуже емоційне, життєве та душевне оповідання. І є щось справді чарівне навіть не стільки в подіях, скільки в атмосфері твору. Сам насправді теж торкався цієї теми, тільки в більш динамічній манері. Не впевнений, що це фантастика, але мені сподобалися персонажі, сюжет та мова, тому немає жодної причини не поставити "1". Успіху!

Автор:  Автор ay006 [ 10.05.2021 11:32 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Олександр Ігнатенко писал(а):
Вітаю. Дуже емоційне, життєве та душевне оповідання. І є щось справді чарівне навіть не стільки в подіях, скільки в атмосфері твору. Сам насправді теж торкався цієї теми, тільки в більш динамічній манері. Не впевнений, що це фантастика, але мені сподобалися персонажі, сюжет та мова, тому немає жодної причини не поставити "1". Успіху!

Дякую за відгук!
Це містика. А містика піджанр фантастики) Птиця дала добро, якщо що. Я свідок))

Автор:  Птица Сирин [ 10.05.2021 12:08 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Так, містика - це теж фантастика!
Все фантастика, що анріал.

Автор:  Олександр Ігнатенко [ 10.05.2021 13:20 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Автор ay006 писал(а):
Це містика. А містика піджанр фантастики) Птиця дала добро, якщо що. Я свідок))


Я про те, що все почуте та побачене легко можна пояснити без залучення надприродного. Наприклад: через сліпоту загострилися інші відчуття і на їх основі мозок склав образ, який видав за побачене. Такий собі підсвідомий самообман виходить. Але це вже флуд і до якого жанру чи піджанру його не відносити, оповдання чудове.

Автор:  Птица Сирин [ 10.05.2021 13:23 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Вся фантастика - це підсвідомий самообман. :wink:

Автор:  София [ 10.05.2021 22:05 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Вітаю, авторе!
Дякую за сильний твір! Ви змусили до щему у серці перейматися долею героїні.

Автор:  Яся [ 11.05.2021 02:13 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Цікаво, але є відчуття незакінченості. Мабуть, варто дописати, і зробити якийсь хепіенд для таких симпатичних героїв.

Автор:  Автор ay006 [ 11.05.2021 11:59 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

София писал(а):
Вітаю, авторе!
Дякую за сильний твір! Ви змусили до щему у серці перейматися долею героїні.

Дякую за приємні слова!
На жаль, Мар’яна певною мірою списана з мене, бо маю проблеми з зором. Не настільки критичні, як в творі, але... Тому перечитавши на свіжу голову, історія дівчини мені самій здається занадто розтягнутою.

Яся писал(а):
Цікаво, але є відчуття незакінченості. Мабуть, варто дописати, і зробити якийсь хепіенд для таких симпатичних героїв.

Дякую за відгук!
Сюжет завершений і завершений з хепіендом))): Головні герої зустрілися і їхні вікна відкрилися.
Можливо сам твір буде допрацьовуватися, оскільки дописувався поспіхом до дедлайну (але хто з нас цим не грішив))), але структура сюжету і завершення мали бути саме такими, як вже написані.

Автор:  Юлес Скела [ 11.05.2021 19:56 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Вітаю, Авторе!
Містика? Ну, нехай буде містика.
Світла, життєстверджуюча і щемлива.
Дякую за оповідання, Авторе!

Успіху на конкурсі! :D
Чомусь навіяло

Автор:  Балацька Віра [ 14.05.2021 10:11 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Доброго дня, авторе!
Було цікаво. Особисто мені найбільше сподобалося, як ви описуєте хвилювання мами - дійсно, коли хворієш, рідні часто вбиваються через це більше за тебе самого.
Цитата:
нащупала кісточку і фарби

Як на мене, краще "щіточка".
Удачі на конкурсі!

Автор:  Автор ay006 [ 14.05.2021 10:20 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Балацька Віра писал(а):
Доброго дня, авторе!
Було цікаво. Особисто мені найбільше сподобалося, як ви описуєте хвилювання мами - дійсно, коли хворієш, рідні часто вбиваються через це більше за тебе самого.
Як на мене, краще "щіточка".

Звісно, не кісточка. Мав би бути пензель))
Дякую за відгук і за виявлення помилки ;-)
Цитата:
Удачі на конкурсі!

Навзаєм!
Автор ay006 писал(а):
Вітаю, Авторе!
Містика? Ну, нехай буде містика.
Світла, життєстверджуюча і щемлива.
Дякую за оповідання, Авторе!
Успіху на конкурсі!

Дякую за приємні слова!

Автор:  Вгадай [ 14.05.2021 19:44 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay006 Вікно

Вітаю.
Твір сподобався і я сказав би що є фаворитом цього кошика. Все зайшло окрім одного - собаки.
Цитата:
Мар’яна швидко наздогнала собаку і почала виривати з маленької, але міцної пащі свою палицю

Цитата:
Джесі за кілька місяців виросла майже втричі і коли ставала на задні лапи, досягала Мар’яні до плечей

На мою думку маленька щелепа - маленький пес. А тут він виріс і сягає до плеч?
А загалом все файно.
Щасти

Страница 1 из 2 Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
http://www.phpbb.com/