Доброго вечора!
Ось і я не витримала, прочитала моноліт)

Ідея твору дуже цікава, однак я так і не зрозуміла, що ж він їм зруйнував. І як рятуватиме. І чому Марічка і професор розсердилися, побачивши, що перед ними стоїть (цитую) "Живий".

"обов’язок розв’язався б пупець" - дуже цікава фраза

"Нора досить довга, кінець губиться в темній імлі", і при цьому хлопці будуть розбирати завал пару годин. Ось тут не вірю. Може, якби було написано "нора здалася досить довгою, а її кінецю у двох метрах від мене повернув і загубився в темній імлі", то б повірила.

А в цілому, враження від оповідання позитивні, написано легко.
Дякую, і удачі на конкурсі!

Вітаю, Авторе!
Моноліти і я вмію читати, грець із ними!
Є плюс - це таки фантастика (на цьому конкурсі - рідкісний звір).
Мінуси:
Блазень тут взагалі зайвий елемент. Це щоб до теми прив'язатися?
Та камон, нашо вам той цирк, як оповідка геть про інше?
І забагато імен-по-батькові. Дуже канцеляритом відгонить.
Треба якось більше розбавляти іменами, прізвищами, навіть прізвиськами.
Загалом - успіхів! І навіяло

Вітаю. Оповідання начебто й непогане, але особисто для мене надто вторинне. Плюс, Ви якось оминули увагою найголовніше. Як я зрозумів галактика мала загинути через експерименти Марічки та Кирила Костянтиновича, і не колись, а саме зараз? Ну, от в розмові клоуна та ГГ це не дуже простежується. Також де-не-де не вистачає крапки, відмінка і всякого такого. Загалом, не знаю, якась дуже бліда історія вийшла. І краще "живцем", а не "заживо". Можливо, це саме той випадок, коли оповідь від першої особи неправильний вібір. Тому "0".
Успіхів!

Вітаю, Авторе!
Ідея мені дуже сподобалася, але як на особистий смак оповідання хочеться трохи скоротити... Тобто, мені не подробиць не вистачило (невеличка недосказаність тут грає на читацьке "вау, який я розумний, сам докумекав"), а трохи динаміки.
Успіху на конкурсі!

Вітаю, авторе!
Гарне оповідання! Сюжет, щоправда, не новий, до того ж майбутній перебіг подій вгадується вже після першого розділу. Але хочеться побачити, як саме це відбудеться - і якраз тут твір захоплює увагу. Написано легко, з приємною іронією і гарною мовою, головний герой викликає симпатію, і цікаво стежити за тим, як він долає всі перешкоди і реагує на незрозумілі казуси буття. І особа клоуна аж ніяк не зайва. Власне, на його місці міг бути і хтось інший (наприклад, науковець). Але те, що це саме клоун - на мій погляд, додає до сюжету певну непередбачувану родзинку. Вона добре підкреслює загальну атмосферу хаосу, що утворився і в думках героя, і загалом на дослідницькій станції. Бо й справді, а чому б і не клоун? Вийшло цікаво!
Успіху на конкурсі!