Вітаю, авторе 11!
Жувала Огра ваше оповідання, жувала, та й не змогла дожувати. І головне питання без відповіді:"Навіщо?" Але дійдемо і до нього.
1. Назва. Назва, чесно кажучи, ніяка і більш того, до оповідання пришита за вуха. Можна було б назвати, наприклад "Жовтий підводний човен" і він би плавав по озеру. Або з вашої пісні "Місяць, що викликає припливи". Або щось інше. Ця назва забудеться через за тиждень і залишиться:"Оповідання таке, де ще механіка Чуваком кликали".
2. Перше речення:"Легкий пікап підстрибує на вибоїстій дорозі, двигун нервово чхає, майже захлинається." Непогано, на цьому етапі я ще не знала, що обов'язкові характеристик дій - це прокляття цього тексту. Двигун чхає нервово, кришку відгвинчують дбайливо, Мона ковтає горячково і так далі. Але повернемося до першого речення та абзацу. Читати далі хочеться, коробка ще ця. щось буде.
3. Оповідання. Охоче вірю, що писати та придумувати це було дуже прикольно, додавати маркери для своїх. Але... я не своя. Читати мені нудно. і не тому, що в цілому все вторинне, не так багато оригінального, а тому що героїня вийшла функцією. Вона робить купу дій: ходить до володаря, годує якихось істот, збирає якусь траву, курить щось, мріє про Арден, рятує Чужинця, але... вона двовимірна. Окрім того, що це молода дівчина сказати про неї немає чого. Так інколи виглядають подружки героїв дешевих бойвиків. В Мони немає особистості, а ще їй не співчуваєш. Мені не жаль її в момент гвалта Володаря: для неї це має бути нормою суспільства, а якщо ні, то нам не показано, чому вона така "особлива". Що в неї такого сталося в житті. І більш того в принципі все одно вб'ють її, чи покалічать.
Що цікаво, чоловічі персонажі: Чувак, Подорожній, навіть Джед та Володар отрималися більш тримірними. Можливо це проблема вибору я-оповідання і у вона-оповіданні, Мона б теж була цікавою.
Ну і в плюс вам, що це все ж таки спроба НФ.
4. Післясмак - дорожньої пилюки.
Дякую, авторе!