Титул НОВОСТИ ЖУРНАЛЫ И КНИГИ "АРГОНАВТИ ВСЕСВІТУ" О КОНКУРСЕ РБЖ-АЗИМУТ REAL SCIENCE FICTION ФОРУМ ПОИСК
Текущее время: 28.03.2024 19:03

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 12 ] 
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 13.09.2020 17:10 
Не в сети
Site Admin

Зарегистрирован: 08.01.2007 11:46
Сообщения: 4111
Откуда: admin @ rbg-azimut.com
Обсуждение рассказа at006 Потвори та мрії


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 13.09.2020 21:29 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 13.01.2020 20:31
Сообщения: 317
Откуда: Місто Змієве на Чарівних горах
Написано грамотно, але відразу впадає в око проблема.
Дуже-дуже багато тексту, який не розвиває сюжет взагалі. Діалоги з незначущими персонажами, деталі, які не мають сюжетного навантаження. Значимі події доводиться вишукувати за цим всім.
Чисельні діалоги "пінг-понги" - герої перекидають репліками, а історія нікуди під час цього не рухається. У них немає драматургічних конфліктів, інтриги тощо. Ну тобто оповідання можна сміливо скоротити у кілька разів.
Бо, власне, до чого веде історія, стає зрозумілим після діалогу бармена і художника у перших абзацах 8) Так, невеличка несподіванка лишається, але ну дуже мала :roll:
Далі секрет Полішинеля про потвор та художника старанно "маскується" тоннами побутових розмов персонажів, але інтриги немає взагалі.
Зазначу, що твір все ж має гарний потенціал за умови допрацювання.
Тому враження складні, але автору щиро бажаю успіхів.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 14.09.2020 09:59 
Не в сети
Чечако

Зарегистрирован: 09.09.2020 22:09
Сообщения: 40
Цікава та оригінальна ідея. Автору успіхів!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 14.09.2020 10:29 
Не в сети
Приживала
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 14.01.2014 14:18
Сообщения: 69
Откуда: Украина,Киев
Хороша ідея, мені подобаються монстри, які насправді ніякі не монстри. Є в цьому щось... =)
По тексту - трохи є непотрібних повторів. Про те, що хтось малює графіті по всьому місту, Ліна дізнається двічі і однаково сильно цьому дивується хД
І можливо трохи забагато героїв. Вистачило би тих, хто безпосередньо має відношення до історії.
Але загалом історія приємна.
Дякую.

_________________
Про вовка промовка.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 14.09.2020 20:05 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 2
Всім вітання.

Дякую всім за розлогі та грунтовні відгуки. Зізнаюсь відверто: у контексті цього оповідання участь у конкурсі для мене вторинна. Головна моя мета - зрозуміти, як саме писати оповідання з обскурною ідеєю чи підтекстом (у даному випадку це тема психології та підсвідомості), аби вони "заходили" читачеві, легко читались і при цьому в них сприймався цей самий підтекст. І для мене дуже важливо отримати саме таку систематизовану та "розкладену по поличках" критику.
Ще раз дякую всім рецензентам та бажаю їм успіху.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 14.09.2020 23:42 
Не в сети
Постоялец
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 02.09.2020 16:35
Сообщения: 126
А мені оповідання сподобалося все повністю, від початку і до кінця. З першого абзацу як зачепило - і не відривалася. Гарна ідея написати про внутрішнього монстрика кожної людини, якого потрібно час від часу підгодовувати, щоб не виліз на голову. І що, як би люди не намагалися здаватися святими, ніхто не без гріха.
Єдине - образ священника здався зайвим. Розумію, що він був тут описаний для нагнітання драматизму. Однак - проповіді в нічному тралику виглядали для мене якось ненатурально... Хоча - може це я давно не їздила в траликах і забула, які там трапляються диваки?
Дякую автору за оповідання, бажаю успіху на конкурсі!

_________________
Ніжно-калиновим словом помережу...


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 18.09.2020 16:49 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19.09.2019 20:51
Сообщения: 338
Вітаю, Авторе!
Гарне оповідання. Дуже сподобалась ідея перетворення малюнків на монстрів. До того ж ідея вельми вишукана: це не просто малюнки перетворюються на монстрів, а монстри зроблені під кожну людину особисто, ще й мають свого Творця… Це оригінально, і зустріти такий твір приємно. До того ж добре написано, вправно використовуються діалоги, у кожному підрозділі є якась активна дія або подія – тобто, читати цікаво. До того ж це треба робити уважно, бо кожна деталь у творі працює на загальне розкриття «головоломки», і треба правильно ці деталі розшифровувати. Це теж, як на мене, привабливо, і створює таку собі щільну інформаційну мережку, в якій треба розбиратись. Мені особисто таке подобається – хоча, може, для читачів з іншим сприйняттям здасться важкуватим. Але у кожного твору є свої читачі, тож це цілком природно.
Але вже після прочитання лишається відчуття деякої незавершеності і навіть поверхневості зображення – попри те, що всі елементи наче виписані дуже ретельно. Позаяк Автор висловив прохання дати докладний розбір стосовно зображення підтексту і психології – спробую висловити свою думку. Одразу кажу, що я не філолог, тобто це буде суто особисте враження. Але, може, на щось корисне придасться.
Отже, чого, на мій погляд, бракує?
Стосовно недоліків розвитку сюжету все дуже точно і фахово описав Дракотик. Це варто взяти до уваги. Тобто, є така собі візерунчасте, барвисте полотно, але сюжет в ньому справді доводиться відшукувати. Наче живописна або графічна робота, в якій купа дрібних, тонких і гарно виписаних деталей, але за ними розмазується загальна форма, і погляд «грузне». От саме цю форму, об’ємність варто б загострити й підкреслити.
Що саме спричиняє таке композиційне «мерехтіння»? Забагато персонажів. Тобто, вони всі цікаві – і Євген, і Даруня, і колеги Ліни по роботі, і Дарунина бабця, і священик… Але вони виступають у ролі оздоби – з’являються, виконують якусь функцію і зникають. Тобто, надто мало задіяні в сюжеті, недостатньо розкриті, і тому виглядають радше «функціями», ніж живими особами. Якби твір розширити і надати їм більш дієві ролі – було б краще. Але в обсязі конкурсного твору можуть, по суті, активно діяти лише 2-3 персонажі, і десь до п’яти статистів, для всіх інших вже «не знайдеться роботи». Є таке правило, що «не треба плодити зайві сутності». Тобто, якщо «сутність» включена в текст – вона або мусить діяти на повну і працювати на сюжет, або краще вже обійтись без неї.
Стосовно психологічного моменту. Що помітно одразу: нібито у творі описуються речі, які мусять викликати у читача яскраві емоції – всі ці монстри (і намальовані, і матеріалізовані), цікаві персонажі (Харон, художник у барі), моторошні події (раптова смерть Гната). Але… не викликають. Чому? Тому що всі ці речі не мають відгуку і в сприйнятті героїв. Немає того, що називається «саспенс» - тобто психологічної напруги. А позаяк цього немає – читач не сприймає ці речі як те, чому можна співчувати, відчути, пропустити через себе. Все це сприймається відсторонено, як щось казкове і нестрашне. Тобто, переживання Ліни через те, що їй доводиться сідати на дієту, виглядають яскравішими, ніж у тих місцях, де за нею женеться пес-монстр. Але ж так не мусить бути! І от цього творові дуже бракує. Мабуть, це найголовніше, чого бракує – емоційної вірогідності описаного світу. Отут, як на мене, варто б було допрацювати.
І у зв’язку з цим стосовно монстрів. Насправді лякають не якісь фізіологічні подробиці, а те, коли щось відбувається не так, як читач або герой очікує. Неправильно, незвично – а тому страшно. А у творі начебто і монстри колоритні – але вся їх колоритність сходить нанівець, тому що вони настільки «занадто страшні», шо вже не лякають. Тут діє ще одне правило: мусить бути точна міра між об’єктами і емоціями, які вони викликають. Що занадто, то не здраво. Цербер міг би бути і не в формі напівзогнилого трупа – і все одно лякати. А якщо він отакий напівзогнилий, то в цьому мусить бути якийсь сенс, який працює на сюжет. А не лише моторошна картинка.
Ще трохи стосовно загадковості. З одного боку, цікаво, коли вона є. З іншого, вона все ж таки мусить розшифровуватись трохи докладніше. Загадки ваблять, але надміру загадок, навпаки, спантеличує. От наприклад: зрозуміло, що Харон мав здатність до створення монстрів ще з тієї історії зі своїм другом, який виграв перше місце. Але як Харон нині визначає, для кого саме він малює монстрів? Як він обирає людей? У барі? А як дізнається, де вони мешкають, і де треба малювати? Пес знаходить? Отут варто б зробити це трохи зрозумілішим. Далі: насправді ж кошеня Баська зроблено для Даруні, а не для Ліни? А де тоді Лінин особистий монстр? А чого саме так злякався Гнат? Отут трохи бракує пояснень - хай коротеньких, але чітких.
Перепрошую за многабукафф. Але, може, щось із цього стане у пригоді.
Та загалом твір цікавий, тож бажаю успіху! :D


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 19.09.2020 00:01 
Не в сети
Искатель приключений
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 07.09.2020 15:25
Сообщения: 8
Повторюсь за іншими коментарями - у Вас дуже цікава задумка із малюнками. Для мене це було цікавинкою. А от головна героїня навпаки не змогла зачепити, хотілось більше дії. В кінці, як на мене, було мало пояснення, як саме це все працює.
Дуже хороша ідея, не закидайте її.
Удачі.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 21.09.2020 12:51 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 2
Величезне авторське дякую всім за розлогі відгуки. Неймовірно приємно, що оповідання пройшло у фінал, тепер точно треба буде його доробити, аби закрити якнайбільше "провисонів". Поки що це - найбільш багатостраждальне з моїх оповідань, тож доведеться йому ще постраждати :)


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 22.09.2020 00:37 
Не в сети
Авторитет

Зарегистрирован: 08.01.2020 18:39
Сообщения: 326
Вітаю. Дуже цікава задумка, хоча не погоджуся щодо такої вже її унікальності (ожилі малюнки та внутрішні монстри з'являються вельми часто, тож оригінальність лише у їх міксі). Монстри описані чудово, дуже детально і навіть любляче. Проте щодо самого твору... Для фентезі в ньому замало дії, для горору не вистачає лячних моментів. На мій погляд це сучасна версія готичних оповідань, коли лякала сама присутність надприроднього, а не його вплив. Проте Ваші монстри не злі, а інші автори взагалі ладні водяників в склизькі морди цілувати, тож тут це не працює. Також Гнат гине так швидко, що в мене в голові промайнуло: "І як тільки встигнув?". Щодо мови, то авторський текст гарний, а от діалоги... Сленг річ суб'єктивна і, на мій погляд, має використовуватися з певною метою, для виокремлення персонажа/персонажів, а не лише тому, що люди так говорять. Бо тоді доведеться лайкою заміняти розділові знаки і Експеримент вже постраждав через це.
Мій висновок: слабка динаміка, невідповідність жанру (моєму його розумінню, щоб не виникало претензій) і малоприємні діалоги, тож більше "3" поставити не можу. Проте, в загальному оповідання приємне і, після невеликого допрацювання, прикрасило б будь-яку збірку містичних історій.
Успіху!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 22.09.2020 08:52 
Не в сети
Доктор Зло
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 26.07.2011 11:36
Сообщения: 5660
Откуда: Зворотний бік Місяця
Чудовий твір! Мені не здалися зайвими ні персонажі, ні розмови. Бо вони всі створюють світ і врешті-решт працюють на ідею. Попри всю химерність і "пекельність" тих створінь, що показує автор, головною рисою творю, вибачте за пафос, є гуманізм. І за це авторові велика подяка.
Щодо жанру, це стовідсоткове міське фентезі.
Удачі на конкурсі!

_________________
Чому найважче у світі – це переконати птаха, що він вільний?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: at006 Потвори та мрії
СообщениеДобавлено: 23.09.2020 22:42 
Не в сети
Чечако

Зарегистрирован: 12.09.2020 12:20
Сообщения: 42
Дуже вдале оповідання!
Я не люблю усіх цих горорних типових істот (типу зомбі і т.д.), але як ви подали все!
Ідея потужна! Саме така, які мені подобаються!
Нічого мене не обтяжувало та події - ясні. І є над чим задуматись навіть у своєму житті!
Від вашого твору я здобув багато. Дякую!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 12 ] 

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB