Титул НОВОСТИ ЖУРНАЛЫ И КНИГИ "АРГОНАВТИ ВСЕСВІТУ" О КОНКУРСЕ РБЖ-АЗИМУТ REAL SCIENCE FICTION ФОРУМ ПОИСК
Текущее время: 29.03.2024 01:18

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Эта тема закрыта, вы не можете редактировать и оставлять сообщения в ней.  [ Сообщений: 17 ]  На страницу 1, 2  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 13.09.2020 17:10 
Не в сети
Site Admin

Зарегистрирован: 08.01.2007 11:46
Сообщения: 4111
Откуда: admin @ rbg-azimut.com
Обсуждение рассказа at025 Перстень Магів


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 14.09.2020 14:09 
Не в сети
Чечако

Зарегистрирован: 02.07.2020 13:52
Сообщения: 40
Як дружина археолога мушу сказати величезне "фе" вашій героїні за крадіжку з розкопу :) Але це питання вже не літератури:)
А щодо самого оповідання, мені здалося, що це популярний виклад івано-франківських легенд. Це, звісно, чудово, але від фентезі-оповідання очікуєш дещо іншого. Успіхів!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 14.09.2020 17:05 
Не в сети
Приживала
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 15.08.2020 21:04
Сообщения: 54
Откуда: Бермуда
Виклад безумовно чудовий. Але банальний сюжет, схожих до якого є вже багацько. Удачі на конкурсі.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 14.09.2020 18:51 
Не в сети
Приживала
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19.03.2015 10:59
Сообщения: 60
Вітаю, авторе!

Спочатку всякі дрібниці, за які зачепилося око:
Цитата:
- Щоб ти провалилася! – це прокляття стало вже звичним в устах Людмили. Хоч вона й вимовляла його завжди пошепки.

Вимовляла пошепки, але я в голові його прокричав, бо там знак оклику :D

Цитата:
Люди у черзі дивилися на неї з відвертою заздрістю, хтось навіть сфотографував

Ну не знаю, якась надто бурхлива реакція. От прям сфотографували, бо вона виграла в акції в супермаркеті?

Цитата:
- Нумо покладемо його на поріг монастиря тринітаріїв, – сказав один носильник іншому. – Там йому допоможуть, а вдома ми не можемо його тримати, бо вся родина захворіє. В нього ж чума! Від цієї клятої епідемії стільки вже людей загинуло!

Дуже штучний діалог. Вони це і так знають. Ви напряму подаєте цю інформацію нам, читачам.

Цитата:
-Я ще раз потрапила в далеке минуле, – здогадалась вона.

Тут вже напевне не здогадалася, а подумала. Про це не треба аж здогадуватися, це і так було ясно)

Цитата:
вона пішла у підвал по картоплю, а там у підлозі була гнила дошка. Вона на неї стала, провалилася і зламала ногу!

Я мало знаю про підвали, але куди там вже далі провалюватися?) Та ще й гнила дошка...

***

Тепер про оповідання.
Прикро, але я не розгледів в оповідання ідеї. Та й сюжету, як такого.

Не розумію, як на розкопки, та ще й на «делікатний» етап допускають кого попало. Ніяк не контролюють, не перевіряють, дозволяють на місце розкопок брати сумочку, та ще у неї не заглядають по закінченню. Дуже дивно, і як на мене - неправдоподібно від слова зовсім.

Те, що Джон запросив її на каву - також дія каменя? Якщо ні - то взагалі не зрозуміло, що і як. Звідки це взялося? Якщо ж так - то це примус, і з моральної точки зору виглядає, м'яко кажучи, не дуже.

Цитата:
Він відчував мої емоції та біль навіть на відстані й намагався врятувати, перекинувши кудись далеко від небезпечного місця.
Як не дивно, Людмила вже не відчувала страху ні перед мандрами у минуле, ні перед іншими неймовірними подіями.


Які такі небезпечні місця? Супермаркет? Легкий поріз і опік? А місце, в яке він її переносив - в рази небезпечніше. Там і чума, і поліцейський.

Як бачите, в мене виникло багацько запитань. І дуже шкода, що ви ці подорожі якось не вплели в сюжет. Хай би героїня хоч щось зробила.

Сподіваюсь, критика моя не надто жорстка. Я з добрим наміром =)) Адже оповідання можна доопрацювати, і на виході отримати непогану історію.
Ну і тема - місьце фентезі - не розкрита. Хйа би з минулого в наш час прокрався поліцейський, або чума... Не вистачає хоч якоїсь взаємодії. Або хоча б героїня щось зробила в минулому. Врятувала відьму, привела в наш час... Багато чого можна придумати.

Але загалом враження позитивні, бачиться потенціал. Продовжуйте писати.

Удачі на конкурсі, Авторе.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 15.09.2020 14:28 
Не в сети
Авторитет

Зарегистрирован: 13.10.2013 09:50
Сообщения: 494
Колеги, дякую за коментарі - і за позитив, і за критику. Бажаю подальших творчих успіхів!

ТанцующийНаГрани, дякую за такий розгорнутий коментар. Справа в тому, що у Франківську дійсно нещодавно розкопували Тисменицьку браму міської фортеці. І майже виключно силами волонтерів. Сумки ніхто ні в кого не відбирав. Щодо того, як камінь розуміє безпечне середовище. Він "народився" у Станиславові (тепер Івано-Франківську) першої половини 18 ст. Там його "дім", його рідне середовище. Він неначе жива істота, для якої її дім -то найбезпечніше місце. Навіть якщо це й не зовсім так з погляду інших людей чи певних обставин. Камінь алхіміків також виконує бажання того, кого він вважає своїм володарем - і неважливо, наскільки ці бажання моральні чи справедливі.
Стосовно доопрацювання оповідання і подальшого розширення сюжету -варто подумати. хороша ідея. :)
Удачі на конкурсі!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 16.09.2020 02:59 
Не в сети
Авторитет

Зарегистрирован: 08.01.2020 18:39
Сообщения: 326
Вітаю. Одразу розпочну з того, що найбільше муляло око. "Епідемія"? Звісно, в 1730-ому це слово вже набуло широкого поширення і той же поліцейський міг його знати. Проте промовляє це слово один з мешканців "малих хат", що намагався підкинути сусіда під монастир, тож "пошесть" все ж була доречнішою. Також крадіжка з розкопок, до того ж одразу двох речей героїні моїх читацьких симпатій не додає. Якби всі волонтери були такими, то браму б не розкопали, а розібрали. Взагалі, коли перстень виявився несправжнім, то я вирішив, що магічними були лише переміщення у часі, а везіння героїні цілком буденний збіг. Проте Ваш коментар спростував цю думку, тому я взагалі не розумію, навіщо в сюжеті перстень. "Камінь алхіміків" нітрохи не гірший заголовок. Про слабкий і передбачуваний сюжет все сказали до мене, та, гадаю, дослідники історії та фольклору Івано-Франківська зостануться задоволеними.
Успіху!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 17.09.2020 09:25 
Не в сети
Приживала
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 14.01.2014 14:18
Сообщения: 69
Откуда: Украина,Киев
Досить сумбурна історія, ніби навіть не оповідання, а його переказ.
Трохи є зауваження по тому, як говорять люди. Ну, бо... люди так не говорять хД Це не розмовні фрази, це літературні цитати, або що...
Успіхів.

_________________
Про вовка промовка.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 17.09.2020 21:53 
Не в сети
Чечако

Зарегистрирован: 12.09.2020 12:20
Сообщения: 42
Тут все занадто очікувано, навіть намагання створити інтригу вкінці, не рятує.
Дяка за занурення в історію Франківська (виникло бажання знову відвідати ваше красиве місто)!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 18.09.2020 10:40 
Не в сети
Авторитет

Зарегистрирован: 13.10.2013 09:50
Сообщения: 494
Дякую всім за коментарі, постараюся врахувати зауваження. Нехай щастить на конкурсі!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 20.09.2020 14:34 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 06.09.2020 15:39
Сообщения: 7
Добридень, Авторе ) Оповідання цікаве. І місцеві легенди - це чудово, я аж полізла гуглити, чи не вигадка легенда про сіль, бо надто неймовірно звучить. А от ситуації з розкопками - "Не вірю!" зовсім. Ви були колись на розкопках? Не могло такого бути, щоб ГГ нікого з керівників на розкопі не знайшла. Як перстень сучасної роботи, витягнутий з купки пилу (не з твердого грунту!) може скидатися на старовинний? Як можна забрати знахідки з собою, а не здати їх в камералку? Де дисципліна і порядок? Приведіть, будь ласка, до ладу цю частину. Щасти на конкурсі)))


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 20.09.2020 23:15 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 13.01.2020 20:31
Сообщения: 317
Откуда: Місто Змієве на Чарівних горах
Ідея твору цікава. Тема з дверима, які можуть вивести невідомо куди і коли, крута. З цього можна зробити цікавенну історію.
Але от втілення ідеї поки що кульгає.
Хоча спочатку скажу не про драматургію, а про археологію 8)
Дракотик не археолог, але з археологами знається - і від думки, що таку от Люду допустили на розкоп, мені аж дурно стало :| Не треба вчити читачів поганому. Предмети, вилучені з розкопу без наукового опису і фіксації контексту - втрачають більшість наукової цінності, а вона вища, ніж ювелірна. Тож Люда вчинила злочин - сплюндрувала археологічну пам*ятку (зараз ми опускаємо те, що перстень насправді не старий. Люда ж була певна, що він давній! а ще Люда забрала артефакт). Це стаття з можливістю отримати реальний термін ув*язнання. Писати про таке в позитивному ключі не варто, бо у нас і так чувачки з металошукачами вважають себе героями-рятівниками :| Тож краще переписати оповідання - придумати інший шлях набуття перстня.
Чисто драматургічно: початок твору до розкопок взагалі не має ніякої сюжетної цінності. Те, куди Люда жбурнула сумку, як зайшла тощо - не працює на сюжет, не розвиває його. Але ж кожна деталь тексту сюжет має рухати!
Викликала недовіру у мене і сцена на касі, і те, чи людина у дивному одязі може "змішатися з натовпом" (ніби у людей в натовпі немає очей?)
Коротше, бажаю успіху, але твір краще допрацювати.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 21.09.2020 10:15 
Не в сети
Авторитет

Зарегистрирован: 13.10.2013 09:50
Сообщения: 494
Дякую всім за коментарі, але таке враження, що коментатори або не дочитали твір, або читали його одним оком. Героїня НЕ ВКРАЛА перстень, вона його повернула власниці при першій же нагоді! І камінь би повернула, але вона не знала, що то камінь, він виглядав як нікому не потрібний шматок скла. Ще в мене виникло враження, що автори не в курсі, як виглядають розкопки в наших суворих українських реаліях, а живуть якимись ідеалізованими поняттями, далекими від реального життя. :)
Ще більше здивувало припущення, що героїня ЗОБОВ'ЯЗАНА відрізнити сучасний перстень від старовинного. В будь-якій ювелірній крамниці можна знайти купу прикрас "у стилі ретро", а вона не ювелір-експерт, вона викладач.

Так чи інакше, дякую за увагу і нехай щастить на конкурсі!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 21.09.2020 10:41 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 06.09.2020 15:39
Сообщения: 7
З усією повагою, Авторе, але якщо у декількох читачів є зауваження до тієї частини, де йдеться про розкопки, значить там не все так чисто. Я брала участь у розкопках кілька разів. НІЩО з того, що знаходиться в культурному шарі, не може бути викинуте або винесене без огляду керівником, обліку, замальовки і т.д. На розкопках панують тотальний контроль і дисципліна. Тут не місце, як ви сказали, "нормальним" людям. Саме ця частина тексту заслабка і не викликає віри, складається враження, що ви на розкопках не були, а якщо були, то це не розкопки, а якесь свавілля.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 21.09.2020 11:34 
Не в сети
Авторитет

Зарегистрирован: 13.10.2013 09:50
Сообщения: 494
Олено, цілком згідна з вами, що приписів і правил потрібно дотримуватися і дисципліна повинна бути. Але реальне життя інколи вносить свої корективи. Уявіть ситуацію, що розкопки ведуться під палючим сонцем у тридцятиградусну спеку людьми, які не отримують платню за свою роботу. На голому ентузіазмі, на любові до історії міста. Покинувши власні справи. Припустимо, відповідальній людині стало погано, вона відлучилася на певний час, і здати артефакти не було можливості. Ще раз повторюся, героїня здала перстень при першій же можливості. З каменем вона трохи помилилася, але ж вона не професійний археолог. Тож будь ласка, не ставтеся до неї аж так строго. :) Вона хороша дівчина. :)

До речі, інший вхід до міської фортеці - Галицьку браму - банально залили бетоном. Що, безумовно, не відповідає жодним приписам, інструкціям, правилам, законам і так далі. Ми живемо в Україні, панове. :)


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: at025 Перстень Магів
СообщениеДобавлено: 22.09.2020 16:25 
Не в сети
Доктор Зло
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 26.07.2011 11:36
Сообщения: 5660
Откуда: Зворотний бік Місяця
Цитата:
Перстень був з якогось жовтого металу, трохи потемнілий, зі скромним візерунком і досить простої форми. Нікого з керівників розкопок вона на місці вже не застала, тож похвалитися знахідкою не було перед ким. Людмила трохи помилувалася перснем, стягнула робочу рукавичку і вдягла його собі на палець. Потім продовжила роботу. І знову під її пензликом з’явилося щось блискуче! Дівчина підняла маленький камінець неправильної форми, схожий на уламок розбитої пляшки, і розчаровано покрутила його у пальцях. Камінець був дуже брудним і тьмяним, лише місцями виблискував.
-Мабуть, якийсь уламок скла, – подумала Людмила і засумнівалася: показати його керівництву розкопок чи просто викинути?
"Гнати таку дурепу з розкопок якнайшвидше", - подумала я. Але потім почитала коментарі й зрозуміла, що тему "гнати" вже чудово розкрито.

Цитата:
Подумавши, дівчина все ж загорнула камінець у папір і вкинула собі до сумки
Вибачте, але після такого бажання читати відразу зникає.

Цитата:
Вона шарпнула двері і … застигла в німому заціпенінні. Знайомої вулиці, переповненої автомобілями й перехожими, за дверима вже не було
Події в оповіданні мають бути логічними. Так, я розумію, що це, можливо, спрацював поцуплений Людмилою перстень. Але краще, коли це звичайна логіка, а не магічна.

Цитата:
Дехто позирав на неї здивовано, адже її зовнішній вигляд різко відрізнявся, а в руках вона досі тримала білий пакет із супермаркета. Дівчина квапливо змішалася з натовпом
Як саме вона змішалася, якщо одяг і білий пакет нікуди не поділися?

Цитата:
Почувся цокіт копит, і на площу виїхали сани, запряжені трьома білими конями.
Тобто зима? А розкопки тривають улітку. Чи не змерзла Людмила в літньому одязі?

Цитата:
Аж тут поліцейський обернувся і його погляд упав на Людмилу

Цитата:
Коли в Станиславові була велика епідемія чуми? Здається, в 1730 році.

Департамент поліції було створено лише 1775 року.

Цитата:
-То що ж виходить – я знайшла Камінь Алхіміків?

Цитата:
Камінь загадково виблискував на її долоні.

То все? Я не зрозуміла, в чому полягає ідея оповідання.
Удачі на конкурсі!

_________________
Чому найважче у світі – це переконати птаха, що він вільний?


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Эта тема закрыта, вы не можете редактировать и оставлять сообщения в ней.  [ Сообщений: 17 ]  На страницу 1, 2  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB