Обсуждение рассказа at011 Повернення

Грамотна мова, є конфлікт і мета у героїв - це добре.
Але щось герої та вся історія анітрошки мене не зачепили
Мабуть, тема битви дівчат за першого хлопця у містечку не дуже мені цікава. Навіть якщо дівчата відьми, а у справі задіяні біси та мавки. Текст прочитався мені так, що фантастичний елемент у ньому - лише антураж для історії (не)щасливого кохання. До того ж, дівчата досить однаково змальовані - швидко починаєш плутатися, хто що кому зробив і хто з ким має розбірки. Ну, все це для мене виглядало досить штучно.
Бажаю автору успіхів, але для мене - ні, на жаль.

Дякую за відгук. Над героями буду ще працювати.

Ідея та побудова сюжету оповідання хороша. А ось над втіленням героїв, включно із їх діями, ще варто добре попрацювати. Ні пуху ні пера на конкурсі.

Дякую за відгук. Буду ще працювати над героями!

Три відьми з волоссям різного кольору - це як у Іствікських відьмах (що з Ніколсоном), чи з "Ой у полі три тополеньки, любив козак три дівчиноньки"?
Сподобалися короткі любовні заставки до кожного розділу (відверто щирі і не банальні, я їм повірила). В жіночих "хто-кому-що" розібралася швидко, хоча фентезі-мелодрама - наче й не мій жанр.
Кінець здався трішки швидким і наївним, начебто його писали заради хепі-енду. Але все ж оповідання сподобалося, і від мене Вам лайк. Успіхів!

Все було цікаво рівно до кінцівки. Кінцівка здалася надто банальною. А очікувалося на щось ууууххх! Дякую. Щасти)))

Вітаю. Відверто кажучи, оповідання мені не сподобалося, проте я поставлю йому заслужену "1", оскільки це саме міське (точніше, "містечкове") любовне фентезі. Так, банальне й передбачуване, місцями відверто нуднувате, з солодким голівудським фіналом, проте інші автори розтягують такі історії на цикли з кількох десятків книг, тож дякую, що вклалися в рамки конкурсного оповідання. Також не можу не відмітити камерність історії: її з мінімальними змінами можно переробити у п'єсу і це при такому розмаїтті містичних істот. Та все ж проходження у другий тур оповідання заслуговує.
Успіхів!

[quote="Балацька Віра"]Три відьми з волоссям різного кольору - це як у Іствікських відьмах (що з Ніколсоном), чи з "Ой у полі три тополеньки, любив козак три дівчиноньки"?

Так, дівчата неспроста такі. ДЯкую за відгук!

Дякую за вашу думку!

Пролог страшенно заплутує. Діалог з бісом - один великий знак питання, бо нічого не зрозуміло. Згадки якихось подій, незрозумілі натяки, невідомі люди. Ніби то і не початок твору, а уривок з середини. Але згодом по ходу діла пояснення даються і стежити за тим, як все розставляється по місцях, одне задоволення. Сюжет цікавий, чіпляє драмою. Чесно кажучи, завершити втратою пам'яті було б набагато гармонійніше, ну або ж зовсім без неї, бо вийшов трохи "перебор" з емоційними качелями. Наприкінці, оповідання стало нагадувати бразильський серіал.
Тим не менше, мені сподобалось. Окрема дяка за галицький колорит)