Обсуждение рассказа at001 Ой у полі стояла береза

Прикольна історія. Гарно, технічно добре написана.
Були дрібні граматичні баги (коми, трошки громіздкі речення і дивні метафори). Приміром, таке:


От краще без ризикованих порівнянь, колего, ну правда

За жарт про Авакова окремий плюсик))

Правда, чогось мені у цьому всьому не вистачило. Можливо, співпереживання героям. Тобто це все динамічно, цікаво, екшн, інтрига, всі справи. Але мені герої та їхні проблеми так і не стали близькими. Можливо, варто все ж краще формулювати мету і проговорювати, чим ризикує герой задля неї. Ну, щоб читач міг краще зануритися у його світ. Хоча так, тут би це не вийшло, бо ризикував заради високої мети Кирило, а не головгероїня - вона просто на роботі була. Коротше, от через це оповідання для мене емоційно провисло, хоча світ цікавий і зроблено це, як уже було сказано, добре.

За що ж ви так, я люблю цю метафору хД
Але загалом розумію, що ви маєте на увазі. Спробую притримати трохи свій креатив.

Дякую за відгук, візьму до уваги =)

Клас! Мені дуже сподобалось! Перше оповідання одразу ж задало високу планку. Читається і сприймається легко. За пригодами цікаво стежити. Всі персонажі мають свої характери та мотиви.
Єдине, що незрозуміло, це як потерча перетворилося в мавку. На переродження ж потрібен час, а тут мавка вже сформована особистість, та ще й куратором довший час працює.

Дуже-дуже сподобалося! Наче кіно подивилася. Мінуси тільки у відношенні пунктуації, багато русизмів (не враховуючи суржику в діалогах), слово meessenger зустрілося як меседжер і месенджер, і подекуди мають бути інші прийменники для милозвучності. А так - молодець автор!

Історія Кирила з його сестрою - це досить давня, просто знахаря ніяк не вілпустить.
Дякую за відгук, дуже приємно, що сподобалось =)


Наче виправляв скрізь... такі десь залишились різні варіанти. Дякую, ще пройдусь потім по тексту =)

Історія весела, але чогось бракувало. Мені був задовгий вступ (багато пояснень), а от фінал дуже поспішний. Можна будо менше про біг писати, зате зробити довшим фінальний діалог, де читач більше прикипає до героїв. Відносини персонажів читались живо, і це сподобалось. А ще дуже різало око слово "жінка", яке часто повторювалось (може це вже і субєктивно) .

Вітаю, Авторе!
Гарний бойовик! Добре передана атмосфера небезпеки і стеження, сюжет захоплює і тягне за собою. Мавка, що читає реп – це класний момент! Написано майстерно і цікаво.
З того, що можна позначити як мінуси – деяка «дерев’яність» героїв, вони справді більше сприймаються як персонажі комп’ютерної гри, аніж живі істоти. Зрозуміло, що Берізка – вовкулака і «сильна жінка», проте щось таки у ній бракує…
І ще якось незрозуміло: навіщо це нелегальне потерча потрібно чортам - аж до такої міри, щоб учиняти отакенну щільну облаву і бойовища? Я ще розумію, якби це був якийсь супер-артефакт, абощо… А що їм користі з потерчати? Чи, може, я щось не тямлю в магічних стосунках?
І ще стосовно назви твору. Зрозуміло, що назва перегукується з іменем головної героїні. Але насправді, мені здалося, не перегукується, а навпаки – виглядає штучно притягнутою, і в чомусь навіть вступає в протиріччя з твором і його героями. Хоча, звісно, авторові видніше…
Але загалом читати було цікаво.
Успіху у конкурсі!

Якщо це і суб'єктивно, то у нас однакова проблема... хД
На жаль, інше слово так і не підібралось. Не знаю, чим його коректно замінити.


В даному випадку чорти виключно з добрими намірами)
Потерчата - загублені душі, їх треба відпустити, щоб вони змогли заспокоїтись. За це чорти і боролись. А що трохи екстремально... то більше дань звичці, вони інакше не вміють =)


Це в якійсь мірі жарт.
Ну і так, мені подобається те, що в назві є ім'я героїні. Плюс сполучення "в полі" в більш жаргонному значенні може означати "агента в полях", приміром =)

Я прочитала це оповідання, хоч воно і не входило до мого суддівського бюлетеня. Я рідко пишу критику, бережу психіку авторів. Але вже вибачайте, над оповіданням таки треба ще попрацювати. Дуже багато русизмів, мова розповіді явно кульгає. Початок невиправдано затягнутий, та й сама розповідь якась млява. Бажаю творчих успіхів і самовдосконалення!

жвавенько і цікаво читається. Не скажу, що дуже зачепило (мабуть зачеплялка вже трохи втомилася - надто богато чудових оповідань цього разу), проте у фіналі побачити оповідання хотілося би.

Вітаю. Я приєднаюся до Галичанки. Говорячи відверто, не розумію такої величезної кількості схвальних коментарів, певно, багатьом бучу в Опері хочеться влаштувати. Також схожість головної героїні та світу з серією Керрі Вогн про Кітті Норвілл більша, ніж між Могутніми Рейнджерами та Супер Сентаями. Мова жахлива і, якщо в діалогах суржик бодай працює на атмосферу (в ідеалі, а не на практиці), то в авторському тексті його не виправдати. Та й загалом, речення дивні.
Проте це дійсно міське фентезі, яке глибоко вгризається і в місто, і в фентезі. Також, як і у випадку з "Поверненням, я визнаю, що в жанрі публікувалися й значно гірші роботи. Плюс, читалося легко і динамічно, попри найбільший об'єм серед фіналістів. Враховуючи це, низьку оцінку оповідання не заслуговує. Втім, як і високу. Гадаю, 4-ка підійде якнайкраще.
Успіхів!
P.S. "Врешті-решт" пишеться так. Хоча по сенсу там більше "зрештою" підійшло б.

Початок трохи затягнутий, нібито від роману. Забагато статичних описів. Але далі починається гарний та жвавий бойовик. І з ідеєю теж усе гаразд. Щодо мови - вже писали. Ох, буде сварити пан Геник! Але то таке...
Удачі на конкурсі!