Титул НОВОСТИ ЖУРНАЛЫ И КНИГИ "АРГОНАВТИ ВСЕСВІТУ" О КОНКУРСЕ РБЖ-АЗИМУТ REAL SCIENCE FICTION ФОРУМ ПОИСК
Текущее время: 28.03.2024 11:06

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 21 ]  На страницу 1, 2  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 19.01.2020 18:07 
Не в сети
Site Admin

Зарегистрирован: 08.01.2007 11:46
Сообщения: 4111
Откуда: admin @ rbg-azimut.com
Обсуждение рассказа ap016 Бий чужих


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 20.01.2020 14:33 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 11.01.2019 11:27
Сообщения: 423
Откуда: Київ
Вітаю, авторе!
Мабуть, дуже поспішали до дедлайну? Бо забагато повторів, трохи є русизмів, одруківок.
Особисто мені - байдуже на ці дрібниці, редактор виправить, якщо дійде до друку.
Сам твір сподобався. Така суміш з героїв Марвела і Людей Ікс, але українського розливу.
Не вистачило лише якоїсь передмови - звідки ж взялись ці супергерої? Що такого вони пережили, що отримали надздібності?
Може я неуважно прочитав?
Бажаю успіху на конкурсі!

_________________
- Світ став замалим, Джек.
- Світ такий самий. Щастя в ньому менше.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 20.01.2020 16:17 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 13.01.2020 20:31
Сообщения: 317
Откуда: Місто Змієве на Чарівних горах
Хороша історія, і росу на сонці Дракотики схвалюють!
Правда, трошки не вистачало якоїсь загрози героям, ну типу що про них дізналися і на них полюють спеціальні людиська, але герої пішли на ризик задля перемоги. Звісно, ліміт. Але якби про це хоч натякнути, було б реалістичніше, на мій погляд. Тобто автор пробував це зробити після діянь Оксани, але вийшло мляво.
Трошки здивувало, яку форму Оксана обирає для своїх дій - молитву. Справа смаку, але якщо Оксана знає про свої надздібності і може ними керувати, чому вона для себе маскує це молитвою? Це було б виправдано, якби дівчина витісняла усвідомлення, ким вона є, і вважала себе просто щиро віруючою, який дається творити дива. Але Оксана знає, що вона суперлюдина, визнає це, і в усьому іншому щиро віруючою не виглядає. Тому уривок з молитвою трошки стирчить з тексту.
Але загалом це добре, і (підпишуся під словами попереднього коментатора) з цього дійсно можна було би зробити серію коміксів, з поясненням, звідки узялися такі люди, як зустрілися тощо.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 20.01.2020 16:29 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 14.01.2020 23:42
Сообщения: 4
Дуже вдале оповідання, як на мене. Але Ви, часом, не переплутали в кінці твору Назара та Андрія? Там, де про бій йдеться?


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 20.01.2020 21:27 
Не в сети
Танцующий с бубном

Зарегистрирован: 27.01.2007 18:48
Сообщения: 1780
Извините, мимо. Больные дети - почти всегда вызывают эмоцию. Я как-то из тех времен, когда этот прием рекомендовали применять только в исключительных случаях, когда по-другому нельзя раскрыть идею. Идея же "бей чужих, лечи своих" как по мне, не является таким исключительным случаем.
Ну и...
Если такой крутой "мэн" есть у нас - то ведь и у "них" найдется. Посидят, покурят, осознают, что случилось - и пойдут искать, и найдут, и где тренировать будут?
Ну и...
Наблюдатели ведь зафиксируют применение нового оружия. И дальше что?
Хотя, оно, конечно, хотелось бы своего айрон-мэна, который бы защищал и берег. Но зачем тогда Оксана, и почему она "чужая"? Мол, нам не слюни-нюни надо, а воевать и убивать, а она "чужая" и ей не понять? А зачем тогда больные дети? Для сравнения, что лучше - их лечить или врагов убивать? Но и название, и эпиграф, и концовка, как мне кажется, говорят о том, что прав Андрей.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 21.01.2020 00:29 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19.09.2019 20:51
Сообщения: 338
Гарний твір. Дуже сподобалося. Головну ідею підтримую на всі 100%. Є час на балачки, а є час на дії. І дія вже мусить бути така, аби був реальний результат, а не абищо. Наприкінці твору стало трохи моторошно, бо не вірилося у перемогу Андрія проти таких великих сил, і його спроможність їх подолати дуже потішила. На мою думку, хепі-енди нам дуже потрібні, бо поганих "ендів" у житті й так надто забагато. І супергерої теж потрібні - хай навіть вони сто разів казкові. Бо культурний простір, де нема супергероїв, а є лише принижені "маленькі люди" - це облуда, приречена разом з носіями.
Гарні діалоги, все стисло, але чітко. Дякую авторові за приємне читання і позитив. І хай згинуть наші воріженьки...
Успіху на конкурсі! :D


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 22.01.2020 23:12 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 4
Доброго вечора всім!
Дякую за коментарі, зараз всім відповім, але перед тим хочу дещо уточнити, щоб запобігати наступним питанням.
Отже, це оповідання являє собою такий собі розширений синопсис декількох розділів роману, який я, можливо, колись допишу. У романі маю декілька моментів, в яких зачіпається питання ксенофобії, тож спробував їх висвітлити у такому ось вигляді, а ще не хотілося, щоб цей конкурс не відбувся через брак оповідань :) Часу, як завжди, було обмаль, тому вичитки як такої майже не було, тож прошу вибачення за помилки.

Панас писал(а):
Мабуть, дуже поспішали до дедлайну? Бо забагато повторів, трохи є русизмів, одруківок.

Все так і було, каюся.
Панас писал(а):
Така суміш з героїв Марвела і Людей Ікс, але українського розливу

Так і було задумано.
Панас писал(а):
звідки ж взялись ці супергерої? Що такого вони пережили, що отримали надздібності?

Ви все уважно прочитали. У оповіданні цього не було, в романі також майже не буде пояснень, це так і задумано. Але кожний з героїв матиме свою історію усвідомлення власних здібностей.
Дякую за Ваш коментар :)

Дракотик писал(а):
Хороша історія, і росу на сонці Дракотики схвалюють!

Дякую :)
Дракотик писал(а):
трошки не вистачало якоїсь загрози героям

Загрози як такої не було, тільки побоювання одного з героїв, що ними будуть користуватися для задоволення власних амбіцій.
Дракотик писал(а):
Трошки здивувало, яку форму Оксана обирає для своїх дій - молитву.

Дракотик писал(а):
Оксана знає, що вона суперлюдина, визнає це

Річ у тім, що природу своїх здібностей герої не знають. Оксана з дитинства вважала, що її здатність зцілювати людей - це божий дар, тому привчила себе, що для цього потрібно молитися. Назар може дізнаватися про будь-що, будь-яку інформацію, яку знає хтось інший, тому він досконально знає історію релігій і розуміє, що жодна з них не правдива. Тому намагається переконати Оксану, що бог тут ні до чого. Але Оксана народилася і зростала в сім'ї дуже релігійних людей, тому її переконання важко змінити, хоча Назар старається.
Навряд чи мені вистачило б часу та майстерності, щоб викласти це все за наявний в мене на написання час та вкластися в ліміт знаків.
Дракотик писал(а):
з цього дійсно можна було би зробити серію коміксів, з поясненням, звідки узялися такі люди, як зустрілися тощо

Конкретних пояснень про те, звідки ці люди взялися, не буде, а от про те як вони зустрілися і що з ними далі було планую розповісти детально :)
Дякую за Ваш коментар :)

В.Грановский писал(а):
Дуже вдале оповідання, як на мене

Дякую :)
В.Грановский писал(а):
часом, не переплутали в кінці твору Назара та Андрія?

Ви праві, у декількох реченнях імена чомусь змінені. Причину цього навіть не беруся назвати, бо не знаю. Коротше, не додивився :)
Дякую за Ваш коментар :)

Семьдесят Первый писал(а):
Извините, мимо

Я поважаю Вашу думку.
Семьдесят Первый писал(а):
Больные дети - почти всегда вызывают эмоцию. Я как-то из тех времен, когда этот прием рекомендовали применять только в исключительных случаях

Розумію, але тут акцент робився не на хворих дітях, а на розкритті здібностей героїні.
Семьдесят Первый писал(а):
Если такой крутой "мэн" есть у нас - то ведь и у "них" найдется

Не факт.
Семьдесят Первый писал(а):
Наблюдатели ведь зафиксируют применение нового оружия. И дальше что?

Про подальші події буде у продовженні :)
Семьдесят Первый писал(а):
Но зачем тогда Оксана, и почему она "чужая"? Мол, нам не слюни-нюни надо, а воевать и убивать, а она "чужая" и ей не понять?

Є такий рефлекс - "бийся або біжи", але в однаковій ситуації кожна людина може вчинити по-своєму. Тобто, кожен має свою думку і своє бачення проблеми. І вирішення кожен пропонує своє, вважаючи його єдино вірним. Ось це я хотів показати.
Семьдесят Первый писал(а):
Но и название, и эпиграф, и концовка, как мне кажется, говорят о том, что прав Андрей.

Дякую за Вашу точку зору і за коментар до твору :)

Сокира писал(а):
Гарний твір. Дуже сподобалося

Дякую :)
Сокира писал(а):
дія вже мусить бути така, аби був реальний результат, а не абищо

Складне питання. Ситуації ж бувають різні, і дії різні, і люди різні. Але бездіяльність може бути ще гіршою.
Сокира писал(а):
І супергерої теж потрібні - хай навіть вони сто разів казкові

З цим повністю погоджуюся, тому й задумав цю історію, може щось з неї тай вийде.
Сокира писал(а):
На мою думку, хепі-енди нам дуже потрібні

Чомусь люди у власному житті завжди хочуть хеппі-ендів, але у книгах та кіно популярнішими є зовсім інші "енди".
Сокира писал(а):
Гарні діалоги, все стисло, але чітко

Ще раз дякую :)
Сокира писал(а):
І хай згинуть наші воріженьки...

Хай буде так.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 23.01.2020 17:23 
Не в сети
Авторитет

Зарегистрирован: 08.01.2020 18:39
Сообщения: 326
Що ж, я можу сказати...Про мовны недоліки та переплутанки сказали до мене, тож повторюватися не буду. Пробіжуся саме по ідеям. Автор підіймав тему про супергероїв, але справа в тому, що супергерої це не лише фантазія про силу, це дещо більше. Перш за все герой це мораль. Його кодекс не має бути ідеальним чи бодай правильним, але він мусить бути і основна його суть це обмеження. Найпопулярніші супергерої: Бетмен, Супермен та Людина-Павук, які ніколи не викладаються на повну. І саме тому люди радіють цим істотам з богоподібними силами, бо знають, що в них є принципи. Й взагалі, якщо ідея створити українських супергероїв, а не просто хлоп'ят з надздібностями, раджу не писати їх як особистостей. Супергерої це архетипи, ідеї у плоті, тож зайва прописанність їм лише шкодить.
По-друге, художня частина. Не можна співчувати тому, кому нічого не загрожує. Тобто, всі ж знають про криптоніт і в кожного супергероя як мінімум десяток ворогів, здатних його пошматувати. Андрію ж в екшен сцені нічого не загрожує. Ну, допишіть, що він бодай не встиг розібрати на атоми всі снаряди і його злегка зачепило, ось і динаміка з'явилася. Або ж, якщо йти далі й подавати його як бога, то він не має вбивати, а просто відібрати всю зброю (а то й одяг), і піти собі. Інакше він банально сприймається лиходієм, а його похід бійнею. Просто подумки перекладіть цей сюжет з особистої площини у конфлікт між Конго та Нігерією і зрозумієте про що я. Тож, обмеження герою необхідні, або зовнішні, або внутрішні.
Успіхів у конкурсі та з майбутнім романом!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 24.01.2020 21:38 
Не в сети
Танцующий с бубном
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 07.04.2015 08:18
Сообщения: 1056
Откуда: Новоград-Волинський
Вітаю авторе!
Враження від оповідання двозначне. З одного боку відзивається "Бий чужих!" З іншого, підступний голосок нашіптує що агресія породжує агресію. І на кожну дію знайдеться протидія, і багато подібного.
Ви відобразили мрію більшості українців одним махом розібратися із наболілим, але от зрозуміло, що так не буде. І від цього дисонансу неприємний осад.
Персонажі відкликаються і, ви зараз будете сміятися, бо я сама таким часто грішу, тим незвичніше це від мене чути: занадто наївні чи що?
Крім того хотілося б більше дізнатися про цих героїв, звідки вони, хто вони, звідки в них сили.
І, як уже зауважували, і в них мало б бути слабке місце, чи якась особиста драма.
Набагато цікавіше, коли персонаж у рішенні вагається, коли доводиться вибирати не між добром і злом, а між злом і злом і не знаєш яке зло гірше. (Хоча я таким теж страждаю. От вже розуміння як має бути є, а от вміння так зробитим ще немає.)
Успіху на конкурсі і в подальшій творчості.

_________________
Хто чим багатий - тим і ділиться!
Протокол Угадайки 2020 https://docs.google.com/spreadsheets/d/ ... sp=sharing


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 25.01.2020 16:11 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19.09.2019 20:51
Сообщения: 338
Як страшенний і невиліковний моралізатор, вважаю за потрібне заступитися за автора (хоч і не просять, але ж моралізатори – вони такі). :mrgreen:
«Агресія породжує агресію» - так. Але є два принципово різні ситуації, пов’язані з агресією. Перша – коли існує якесь непорозуміння, яке потенційно могло б бути вирішено мирно, але одна сторона виявляє непотрібну агресію (з різних причин – чи то заради пихи, чи то з переляку), інша відповідає тим самим – і понеслося. Далі агресія накручується, до неї долучається мотивація помсти, і тоді вже про причину конфлікту ніхто не згадує, але все це спричиняє велику біду для обох сторін. Оце справді той випадок, коли агресія однозначно є невиправданою і руйнівною.
Інший випадок можна умовно назвати «сказ». Коли агресор нападає на об’єкт агресії без жодної поважної причини, лише заради власної забаганки, і його кінцевою метою є цілковите знищення об’єкту агресії як такого. При тому – повторюю! – що об’єкт агресії не несе для агресора жодної фізичної загрози. Умовно кажучи, це ситуація, коли вулицями бігає величезний скажений пес і нападає на всіх, кого бачить. Звісно, собачку шкода, бо за інших умов це б був, можливо, гарний хатній улюбленець. Але за наявних умов (тварина невиліковна і вкрай небезпечна) є лише один варіант – знищити її. Хоч там як не було шкода, я який би там гуманізм не краяв душу.
Отут вже мова йде не про те, що «агресія породжує агресію», а про суто життєву необхідність і захист. Бо той, хто захищається від скаженої істоти – не є агресором. І у своєму захисті від такої істоти не може бути ніякого «перевищення необхідної оборони». Єдина адекватна відповідь на таку ситуацію – знищення агресора. Рішуче й цілковито. Без жалю. Без шмарклів. Без рефлексій. Без розумувань. Бо будь-які рефлексії і розумування призведуть до того, що буде знищено саме об’єкт агресії – тобто, невинного. І агресор гайне далі шукати інші жертви.
У творі, на мою думку, цей аспект показано дуже чітко і правильно. Агресор, хворий на сказ, мусить буде винищений. Цілком. Не «відібрати зброю», чи щось таке – бо «сказ» невиліковний, агресор згодом знайде іншу жертву і знову розпочне агресію. А просто винищити як соціально небезпечне явище. Герой робить саме це – і він має цілковиту слушність. Якісь засудження за «антигуманність» у даному випадку, перепрошую, виглядають недолугими і штучними.
До речі, балачки про те, що до агресора і терориста треба ставитися з гуманізмом, є штучною пропагандою. Чиєю – усі знають. Прикро, коли люди на неї покупаються, бо насправді це не так. І такі хибні уявлення про гуманізм насправді можуть спричинити безліч жертв серед невинних – тобто, те, що ми бачимо в історії без будь-якої фантастики. Якби усіх агресорів з ознаками умовного «сказу» негайно винищували – у світі б дуже швидко перевелися і терористи, і агресори. Бо навіть ті, кому таке б спало на думку, почати сто разів думати – а чи воно того варте. Адже власна дупа все ж таки ближча до тіла, як то кажуть.
Авторові твору дякую за чітку моральну позицію і щиро бажаю успіху!


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 26.01.2020 22:42 
Не в сети
Авторитет

Зарегистрирован: 08.01.2020 18:39
Сообщения: 326
Сокира писал(а):
. Але за наявних умов (тварина невиліковна і вкрай небезпечна) є лише один варіант – знищити її.


Так в тому то й проблема, що в данній історії немає небезпечного пса. Герою з його силами нічого не варто було пройти крізь ворожу армію та навіть країну, лишивши їх голими, босими й повернувши до кам'яного віку. До того ж, ми говоримо про художній твір і, згадуючи все тих же супергероїв, чомусь найпопулярнішим є саме той, що повсякчас відпускає найскаженішого пса. Це я про Бетмена та Джокера. Бо сила не дає права судити, адже тоді дуже легко піти на позицію, хто легший, той і правий. Не кажучи вже про те, що терорист це не більше, ніж ярлик, що підтверджує бодай те, що нещодавно український тризуб опинився в переліку терористичної символіки британської поліції. Добре, що вони переглянули і вибачилися, а не одразу взялися знищувати.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 27.01.2020 17:41 
Не в сети
Чечако

Зарегистрирован: 29.12.2019 19:03
Сообщения: 35
Основна хвороба - недосконале володіння мовою. А ще повтори. Але щасти на конкурсі.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 27.01.2020 18:37 
Не в сети
Чечако

Зарегистрирован: 29.12.2019 19:03
Сообщения: 35
До речі, "Ще не вмерла..." ні в яке порівняння не йде, хоча тематично дуже бьизький...


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 27.01.2020 19:51 
Не в сети
Авторитет
Аватара пользователя

Зарегистрирован: 19.09.2019 20:51
Сообщения: 338
Олександр Ігнатенко писал(а):
Так в тому то й проблема, що в данній історії немає небезпечного пса.


Нічогесеньки собі – «нема»!. Тобто, той, хто напав на чужу територію, знищує і катує усе, що має будь-які стосунки до законних володарів цієї території (і робить це, так би мовити, з особливим цинізмом, якщо згадати розітнуті черева й відпиляні руки) – це просто так, забавка?..

Олександр Ігнатенко писал(а):
Герою з його силами нічого не варто було пройти крізь ворожу армію та навіть країну, лишивши їх голими, босими й повернувши до кам'яного віку.


По-перше, що саме може зробити герой, невідомо. Він лише розпочав. Може, має якусь межу – тут фінал відкритий.
По-друге, жертва агресії, захищаючи і звільняючи власну окуповану територію, не мусить думати про те, як не зашкодити агресорові – аж надто коли агресор набагато сильніший. Це так навіть по Карному Кодексу.
Гаразд, припустимо, що герой вирішив просто позбавити агресора зброї. Але насправді це безглуздо. Агресор (маю на увазі не абстракцію, а саме випадок, описаний у творі) стає агресором не тому, що йому нема чого їсти, або має ще якісь причини, які можна з натяжкою визнати поважними. Агресор прийшов саме тому, що ХОТІВ це зробити. Тому що в нього менталітет і світогляд агресора. Якби світогляд був інший, він би копирсався у власному садочку або робив кар’єру десь на фірмі, і до чужої країни не ліз. Ті, хто поліз – отже, з ними усе зрозуміло. І якщо навіть відібрати в них зброю – світогляд це не змінить. Вони знайдуть нову зброю і знову вчинятимуть агресію. Не буде рушниці – візьмуть каменюку. Свідомо візьмуть. Одна жертва відіб’ється – шукатимуть іншу, слабшу. Бо це світогляд, а не випадковість.
Звісно, є варіант гуманізму – зловити, посадити до клітки і все життя годувати власним коштом. Але тут є ризик, що воно з клітки вирветься і знову візьметься за своє. Якщо такого ризику немає, або агресор невеличкий і не вкрай небезпечний – можна спробувати. Якщо інакше – не варто.
Тому це все лише балачки і недолуга інтелектуальна гра. Як казав Хайнлайн, «надто багато хто побивається за долю вбивць і гвалтівників, забуваючи про їхні жертви». До речі, саме такі інтелектуальні гравці у випадку агресії зазвичай стають першими ж жертвами – через те, що не вміють адекватно реагувати на загрозу. Бо реальність така, що гуманізм до жертви зазвичай потребує відсутності гуманізму для агресора. І глобальний світ тотального гуманізму можливий лише там, де немає істот зі світоглядом агресора. Тож герой твору чинить вірно. Задача українців – це вижити і зберегти себе, а не увійти до історії як найшляхетніша у світі вимерла нація.

Олександр Ігнатенко писал(а):
згадуючи все тих же супергероїв, чомусь найпопулярнішим є саме той, що повсякчас відпускає найскаженішого пса


Такий поворот сюжету зазвичай використовують задля того, аби зняти наступний фільм і заробити на цьому грошенят. От і вся причина. До речі, свого часу фільми з серії «Пригоршня доларів» з Клінтом Іствудом мали неймовірну популярність. А чому? Бо всі глядачі підсвідомо теж так хотіли - хапнути грошенят, і без усякої там моралі…

Олександр Ігнатенко писал(а):
терорист це не більше, ніж ярлик


Терорист – це не ярлик, а цілком певна істота, яка чинить цілком певні дії. І дуже прикро, що у зараз з’явилася тенденція якимось позначкам надавати більшу вагу, аніж діям. Але для «суспільства споживання» використання подвійних і потрійних стандартів, гра на емоціях замість аналізу - це доволі типово. Біда лише у тому, що наслідки можуть бути дуже прикрі – і для них також.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
 Заголовок сообщения: Re: ap016 Бий чужих
СообщениеДобавлено: 27.01.2020 20:48 
Не в сети
Искатель приключений

Зарегистрирован: 01.01.1970 03:00
Сообщения: 4
Олександр Ігнатенко, дякую за розширений коментар, є в ньому те, що мені дуже пригодиться у подальшій роботі.
Олександр Ігнатенко писал(а):
допишіть, що він бодай не встиг розібрати на атоми всі снаряди і його злегка зачепило, ось і динаміка з'явилася

Оце, наприклад, дуже слушно.
Олександр Ігнатенко писал(а):
якщо йти далі й подавати його як бога, то він не має вбивати, а просто відібрати всю зброю (а то й одяг), і піти собі. Інакше він банально сприймається лиходієм, а його похід бійнею

Це і є бійня. Мені здається, що діти і підлітки (а може й деякі дорослі) саме таке вирішення серйозної проблеми вважають найефективнішим.

Про супергероїв. Знаєте, тепер мода на всяке "не таке", маю на увазі про добрих поганців, поганих добродіїв і т.д.. Мені хотілося показати, що світ навколо нас дуже складний, ми не можемо знати все (хоча один з моїх героїв саме такий :) ) і зі стовідсотковою гарантією спрогнозувати наслідки своїх вчинків. У Андрія немає кодексу, тому що він ще не встиг сформуватися через брак життєвого досвіду. Він спробував вирішити проблему так, як вважав за потрібне, тим більше, що, на прикладі Оксани, зрозумів, що сили його не такі вже й малі. Якщо подивитися більш загально на ці події, то стає зрозумілим, що одна людина, якою б вона силою не володіла, не вирішить за один раз серйозну проблему, яка формувалася протягом довгого часу, бо тут проблема не лише грубої сили, а й психології і світогляду всіх причетних. Тому це імпульсивне рішення, молодецький запал, так сказати.

Ліандра писал(а):
З одного боку відзивається "Бий чужих!" З іншого, підступний голосок нашіптує що агресія породжує агресію

Дякую за Вашу думку. Але, як вже написав моралізатор-захисник, агресія буває різною. Прекрасно розумію, що у побуті все може бути саме так. Та й у політиці чи у відносинах між цілими країнами і народами все вірно. Та я якраз намагався описати ситуацію, коли агресія є конкретним рішенням конкретної особи. При чому, Андрій вважає це рішення правильним і справедливим по відношенню до ворогів. А ще він вважає, що опору чинити йому не зможуть, це його підігріває, надає відчуття всесильності.
Ліандра писал(а):
занадто наївні чи що?

Саме так :)
Ліандра писал(а):
хотілося б більше дізнатися про цих героїв, звідки вони, хто вони, звідки в них сили

Про героїв детальніше розповідається у романі, а от про джерело власних сил їм ніхто не розповість, вони самі будуть у всьому розбиратися.
Ліандра писал(а):
в них мало б бути слабке місце, чи якась особиста драма

Драма буде, а от слабкі місця - це дуже широке поняття. Я не збираюся ідеалізувати своїх героїв чи робити їх абсолютно невразливими, просто хочеться їхні слабкі місця зробити явними і водночас не показними, але без всіляких криптонітів :)
Ліандра писал(а):
Набагато цікавіше, коли персонаж у рішенні вагається, коли доводиться вибирати не між добром і злом, а між злом і злом і не знаєш яке зло гірше

Інколи рішення сприймаються спонтанно, а вже потім приходить розуміння, що вибір може й був, що можна було зробити не так, а інакше і т.д.
Ліандра писал(а):
Успіху на конкурсі і в подальшій творчості

Дякую гарно за побажання :)

Сокира писал(а):
вважаю за потрібне заступитися за автора (хоч і не просять, але ж моралізатори – вони такі)

Дякую за заступництво :) З більшістю аргументів повністю погоджуюся.

Олександр Ігнатенко писал(а):
в данній історії немає небезпечного пса

Він є, але поза кадром.
Олександр Ігнатенко писал(а):
згадуючи все тих же супергероїв, чомусь найпопулярнішим є саме той, що повсякчас відпускає найскаженішого пса. Це я про Бетмена та Джокера

Бетмен не вбивав Джокера лише тому, що авторові коміксів треба було підтримувати інтерес читачів :) А якщо серйозно, то моралі моїх героїв-підлітків далеко до моралі зрілого мільярдера Бетмена.
Окремо хочу сказати, що я проти будь-якої агресії, але вважаю, що захищатися потрібно. Бо, як ми бачимо на прикладі всього живого, хто не захищається, той зникає з лиця землі назавжди. Це стосується як окремих осіб, так і цілих видів чи навіть народів.
Сокира писал(а):
Агресор прийшов саме тому, що ХОТІВ це зробити

100%

ариант писал(а):
недосконале володіння мовою. А ще повтори

Буду старатися краще. За коментар дякую.


Вернуться к началу
 Профиль Отправить email  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 21 ]  На страницу 1, 2  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 0


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Русская поддержка phpBB