Та блін, понатягали з новорічного конку Літавиці цілу валізу запасних янголів. Атеїсту нема куди сховатися.

А ви їх екзорцизмами

bb014 Куля

Відразу, щоб не забути. Беріть, вони вам більше потрібні, а в мене ще є.



З одного боку, є цікаве фант. припущення про блискавку. Та й про близнючку цікаво.
А з іншого - здається, що всі події дещо умовні, штучні. Забагато пояснень - місцями сюжет скидається на синопсис. А справжні людські почуття виникають лише наприкінці, коли сестри нарешті розуміють, що бути разом для них важливіше, ніж занурятися в оті всі казкові пригоди.
Крім того, надмірна кількість описів захаращує події як такі. Доводиться продиратися через них, як Маша крізь ліс уві сні.

Удачі на конкурсі!

Вітаю.

А що можна сподіватися, що Ви розберете по кісточкам "Вивір"?

Вітаю!
Розберу, якщо кісточки знайду.
bb028 Вивір - N'7

Раз розгубив частину читатів, а текст уже оновлено, прошу розбити в пух і прах битву. Дякую

bb032 Битва крізь роки - N'8

Біда мені з тими комами, то їх забагато, або ж замало.

bb024 Крути штурвал, або хочу на ручки

Не буває "легкого шторму". За шкалою Бофорта шторм відповідає 9 балам за 12-бальною шкалою. При цьому хвилі до 7 - 10 метрів. На суші такий вітер зриває дахи. От що таке шторм:


Масло масляне на масляній основі.

Зрештою цікава історія, хоч і трохи божевільна. І невизначений жанр. Я б його назвала "філософський жахастик". Тут бракує історії капітана. Бо фінал показав, що все, що довелося пережити Насті та іншим пасажирам, сталося через якусь провину капітана. Але я, чесно, не зрозуміла, що він накоїв, що зробив не так.
Водив корабель шляхом монстра? А хіба це не його робота?
Через нього загинув інший корабель? А навіщо тоді йому довірили екскурсійне судно?
Куди подівся Вадим?
Ну тобто оповідання цікаве вже як є, але варте того, щоби допрацювати й розширити в бік мотивації вчинків і минулого персонажів.
Удачі на конкурсі!

bb001 Що там

Гарна мова. Приємний гумор. І все як я люблю - як то пишуть на ворожому букнеті
"у творі є - пошук скарбів, підвали, павуки".
Неквапно так занурюєшся в атмосферу оповідання. А тоді - бац! - і розумієш, що тебе розвели. )))
Бо фінал - це насправді фінал першої частини чогось завеликого. Я б почитала продовження залюбки.
От щодо конкурсу... Що ж, авторе, світ і реакцію читачів ви перевірили - але ж це не оповідання!
Удачі на конкурсі!

Дякую Птиці за розбір)

Зважаючи на те, що оповідь ведеться з точки зору - дівчини з морською хворобою, яка впринципі море не любить, вона могла не знати про шкалу Бофорта і навіть легкий вітер їй здавався штормом)))

Не було ніякої провини. То звичайні маніпуляції монстра, щоб втертися в довіру і переконати не відвертати корабель від загибелі. А сам капітан просто трохи з’їхав з глузду через навалу привидів і ті ж самі маніпуляції монстра.

Туди, куди і решта пасажирів.

Навзаєм!

Та вийшло як в анекдоті про сторожа зоопарку й черепах:"Я тільки клітку прочинив, а вони як ломонулися!.."
Отак і в мене. Планувалося оповідання, а як поперло!.. Ледь вдалося зупинитися на 40 к. Сподіваюсь, після конкурсу воно трохи підросте й нерозкриті таємниці розкриються. Всі. Ну , майже.
Дякую за відгук!

А ви пишіть на конкурс повістей Літавиці.

блін, треба ж оголосити і створити сторінку конкурса.
вже завтра

а що можна вважати повістю? Це за кількістю знаків буде визначатися?