а от треба перевірити, на чому зупинилися. були варіанти від 80к до 200к чи від 100к до 200к, а який увійшов до остаточних правил, прямо так не пригадаю, а текст правил зараз не під рукою

Так-так, тут люди чекають, наприклад я! Всі нігті згризла вже!

Не дуже до речі, але я дуже рада тебе бачити! )

Навзаєм (Як хочеш, заходь до фейсбуку в приват, там теж я, я зараз те з двох облич, яке фейсбучне. Як є телеграм, можемо зателеграмитись).

Завтра зможете оголосити конкурс? Чи коли?

постараємося завтра, але це не точно. як в мене буде з часом, щоби сторінку конкурсу зробити

А я вам усім рада.
Чай, коньяк, грибочки?

bb011 Космос та еротичні сни

Як можна захиститися від нейтрино, які завиграшки проходять крізь Землю, як ті привиди. І шкоди від них теж, як від привидів.

А чому не було? Маска поцупила чи непередбачено? Дуже дивно, якщо непередбачено, бо від цього залежить живучість корабля. Фігово в них із РБЖ!

Сподобалось оповідання, хоч і замало еротичних снів. ))) Але то таке.
Щодо сюжету, єдине в мене зауваження буде. Хто такий той маніяк? У нього нема мотивації. А без мотивації вся історія перетворюється на захоплюючий, але дещо ігровий квест. От якби у фіналі розкрилося справжнє обличчя, лице тієї машкари, було б краще, на мою думку.
Удачі на конкурсі!

Дякую за рецензію!
- я вже відповідав на це питання у коментах до оповідання - це фантастичне припущення. Ми ж не знаємо на яких принципах діє обладнання космічної станції далекого майбутнього. Певне, це обладнання може потребувати захист від нейтрино.
Так, так це ж ключовий момент у оповіданні. Маніяк з самого початку говорить: "Запасні елементи живлення, на які ти зможеш замінити зламані, я сховав на станції у різних таємних місцях."
- ну тут таке. Маньяки досить загадкові особи у плані мотивації. Що там саме рухало Чикотилом чи Онопрієнко - досі спорять. Вивчають там дитячі травми і все таке. Так що не обов'язково маніяк має зрозумілу мотивацію, скоріше тільки досвідчені психіатри можуть її знайти, та ще й не факт.
Можливо, я подумаю над цим.

Ти знаєш відповідь коли це ми коньяк уживали?

Зрозуміло, всім грибочки

bb020 Останній засіб вбити Мері Сью

Я ще на преномінації із захопленням прочитала це оповідання. І мені було дуже цікаво, як автор розв'яже цілу онтологічну проблему - вбити те, що вбити не можна в принципі, за визначенням.
Фінал вийшов і несподіваним для мене, і внутрішнє логічним. Але! Ну не можна вбити Мері Сью, інакше це буде не Мері Сью. Зрозуміло, що Марті - це її чоловіча іпостась. Він виграє, він живий, і зрештою мерісьюшність перемагає. Але саму Мері таки вбито, і у цьому залишається протиріччя.
Здається, я знайшла лазівку в сюжеті і пропоную як варіант.

Ми так і не взнали, хто ховався у плащі з каптуром. А якщо це й була Мері Сью? Якщо зробити на це у фіналі невеликий натяк, то і лінія загадкового персонажа закриється, і вирішиться онтологічне питання - як? Тобто правильна відповідь - ніяк.
Удачі на конкурсі!

Дякую за відгук! Дуже цікава пропозиція щодо фіналу - я подумаю.

bb028 Вивір

Перше речення налаштовує читача на бажання або небажання читати далі. Це має бути замануха, щось захоплююче, якийсь ґачок. Отже, як починається це оповідання?
Статичний опис. І майже у кожного іменника два прикметники. Через цю трясовину" продиратися дуже важко.

"Поміж грудками брудного снігу пагорбами". Грудки снігу - так, зрозуміло. А чому тіні - пагорбами? Чи існують шумні тіні на відміну від безшумних? Навіщо це - "кромка горбатого горизонту"? І якщо ліс аж так далеко, що від нього лише кромка, звідки видно, що він понурий? Знову ж таки, чи існує не понурий ліс? Що таке "ворсини" дерев? У чому полягає їхня злостивість? Що таке монолітне небо і який буде до цього антонім?

Це "плетіння словес" і воно вбиває бажання читати далі вже на першому реченні. Ну подивимося, мабуть, далі буде динамічніше.

Так писати не варто. Коли дочитуєш фразу, вже забуваєш, про що в ній йшлося. Замість того, щоби стежити за сюжетом, доводиться подумки перекладати написане на нормальну мову. А про що йдеться? Та дуже просто - кілька блискавок вдарило у схил пагорба. І все. Чи створюється якась особлива атмосфера через нагромадження епітетів і метафор? Ні.

Знизав, стенув.

А далі, на диво, починається динамічний і цілком собі читабельний текст. Движ. Події. То навіщо було псувати карму і додавати на початку оповідання той "домік прішвіна?" Таке враження, що це писали два різні автори.

Можна ж не перекладати! Й так усе зрозуміло.

Напружена, емоційна історія. Я не зовсім зрозуміла, хто вони були - демони, білки, блискавки чи ще щось. Перевертні. мабуть. Але їм співчуваєш, бо вони вийшли живі, справжні.

Аж тут знову починається "плетіння словес".
Я б усі ці надскладні метафори прибрала. Бо що простіше, то сільніше.

Автор тих віршів - Генадій Шпаликов.

Я б таки порадила прибрати ті надскладні речення, бо вони нічого не створюють, а лише заважають. А все решта - чудово.
Удачі на конкурсі!

Вивірка - то білка.
Янеавтор, раптом що.