Я не впав у розпач, одразу зрозумів, що я у пасці і, єдине, що можу зробити - це жити, хоч деякий час.
А для цього потрібна вода та їжа, світло та якісь розваги.

прикрашених хутром рідких тварин

Цікаво, а газоподібні тварини там теж водяться?

наче зграя лісів, що пробрались у курник.

Десь гучно пограла музика, але обірвалася на половині пісні. Сподіваюсь, меломана вбили, а не лише вимкнули магнітофон.

...згадувався перший чоловік, з яким Инсу прожила у шлюбі рівно два місяці, бо після весілля раптом з’ясувалося, що він геть консервативний...

- Він курить?! На станції?! Як можна! - скипів Майоров.
- Це директор ремонтної служби Лугин. Йому все можна

І тоді, перед перехрестям, причому на зелене світло, Сергій Іванович різко натиснув на педаль гальм, а новенький фоксваген пассат, що їхав позаду, «наздогнав» учбове авто.

Кажуть, що раніше тут був чистий степ і трава по груди. Трави, пишні степові трави не давали вітру здіймати пил, і повітря було напоєне хіба що запахами. Знаєте, як пахне трава? О, ви не знаєте. І я не знаю. Нема вже такого степу, щоб від ніг й аж до обрію - трави, яри та пагорби. Такого, щоб не зачепитися поглядом за щоглу лінії електропередачі, фабричну трубу або хоча б геодезичну вежу. Всі зіпсували.

Потім, перехрестився, затамував подих та срибнув униз.

Я не впав у розпач, одразу зрозумів, що я у пасці

Що-що зробив?!

Де-де?

Шановний пане Фантезер!
Так ми зараз зафлудимо ще й Перлівницю. ))) Несіть сюди самі перли (а шедеври - ні)