Обговорення оповідання bb021 Примарні вартові

Цікаво, і навіть здається, що я впізнаю руку автора.
Закінчення здалося трохи стиснутим. Може, на це вплинув брак часу?
В цілому ж, враження позитивне. Бажаю автору успіху на конкурсі!

Дякую за таку гарну, цікаву, явно улюблену Одесу, було дуже цікаво та приємно з нею познайомитись.
Фінал мені також здався трохи надто рвучким, так усе раз - і все, я б розписала буквально на кілька речень, бо динаміка всього оповідання більш некваплива.
Трохи незрозуміло, чому, якщо на хранительку готували саме Майю, а не Бориса, це тримали в таємниці, але можу в принципі добудувати кілька версій.
Дуже потужно описане зведення примарного маяка, прямо побачила це.

Все ж і не розкрив автор, чосу хранителькою обрали Майю. Що в ній такого особливого, що не міг би зробити хтось інший?

В цьому оповіданні поєднано відразу декілька моїх улюблених тем: осучаснені міфічні істоти, таємні охоронці, маяки!, історія та реалії нетипового українського міста.

Про Майю вже написали, повторюватися не буду. Оповідання зроблено так майстерно, я не повірила що автор впустив таку деталь, мусила перечитати кавалок тексту знову.

Ну і бій додати. Перемогу описати!

Хороша патріотична історія, яка надихає. Смерть ворогам!

Дякую усім за коментарі!
Погоджуюсь, що мотивації для вибору Майї забракло.
Хотілося показати, що особистісні риси Бориса не відповідають вимогам до Хранителів.
Не вдалося, але є над чим працювати.
Радію, що багатьом сподобалось.
Теж люблю маяки і міські легенди.
Ось таке і вийшло.

Дякую за оповідання. Написано цікаво, використовуються справжні географічні та історичні факти - за це окремий плюс. Ну і, скажу відверто, затронуло якусь струну в душі, чи тому що за Одесу, чи тому що дуже добре попадає у теперішню сітуацію.
Дуже сподіваюсь на поміч тих Вартових.

вже має бути видно


якому


розпізнати, чи розрізнити


Краще — скінчила.


бризок


Краще — то.


наче


Як це — закинутий? Може — покинутий, тобто порожній, безлюдний? Але як вона з одного погляду могла зрозуміти, що в будинку нікого немає?


катеру, знайомий


Русизм. За мить.


Краще — як і всі


із — щоб не було трьох приголосних підряд.


Останнє «міста» — вже зайве.


вона

маяку, залежить


перегорнутий


Недарма в більшості випадків пишеться разом. Див. /////


в

* * * * *

Патріотично. Патетично. Злободенно. Просякнуто любов’ю до рідного міста та його розмаїтої історії.
Однак.
Не вистачає дії. Все, що роблять персонажі — ходять туди-сюди, сидять чи стоять. І балакають.
До того ж.
Спочатку видається, що головний герой — Борис. Але поступово фокус уваги зміщується на його сестру. Взагалі-то це не за правилами, тим більше що оповідання невелике. Однак питання в іншому: нащо взагалі потрібен отой Борис? У чому його роль? Він з’являється, аби лишень сказати кілька слів.
Утім, те саме стосується і Майї. Фактично, аж до самого фіналу вона не робить узагалі нічого. Вона вкрай пасивна: їй наказали кудись піти, вона пішла. Наказали стати Хранителькою — стала. Навіть наприкінці вона робить лише те, що від неї очікують.
Отож — задум хороший, але виконання не дуже.

Для порівняння — схожі твори: ось і ось.

Щиро дякую, Сильно_Грамотный, та розбір оповідання.
Погоджуюся з усіма зауваженнями.
Єдиний момент: ГГ знала про те, що готель покинутий, бо він уже понад 10 років є таким.
Стоїть таке одоробло перед Морським вокзалом і псує краєвид.
Погоджуюся і з браком дії, буду думати, як виправити.

Фантазере, дякую за відгук!