Авторе, вам напевно уже писали, що вас ментально придушити варто за ваш фінал? Таке круте оповідання, я вже чесно думав, що ось де він мій фаворит. Бо сама історія, мова якою ви її ведете дуже класна, але фінал просто ... нема слів. Навіть не хочеться описувати моїх позитивних почуттів від прочитання. А їх було багатенько. Бо кінцівкою ви їх просто знищили. А могли б претендувати на високі місця у фіналі голосування. Ех, шкода...

Дякую на доброму слові.
Забирайте хоч весь текст, я зазвичай не трусюсь над копірайтами, хіба що на вимогу видавництва.

Не буду оригінальною Мені теж дуже не вистачило закінчення. Причому спочатку довелось трохи призвичаїтись до стилю, а коли я занурилась в історію - оп і все.
Але стиль мені сподобався. Я б залюбки прочитала далі про пригоди цього мародера. І всесвіт цікавий створено, і описи мені сподобались, особливо про степ.
Успіху!

Дяка
Країна має знати своїх героїв

Якось дуже змахує на зав'язку чогось більш масштабного, ніж розповідь, бо ну реально обірвано на найцікавішому моменті. Авторе, могли б пожаліти читачів і зробити щось на кшталт: полковник бере ті дві мухи в руки, затискає їх у долоні, закриває очі і раптом випускає прямо з рук на головного героя хмару дзичащих мух, зі словами: нічого тобі моє золото чіпати; головний герой падає замертво, а мухи над ним складають фігуру, що нагадує музейщицю.
Написано дуже вправно, видно досвід і стиль,а ще видно, що не вистачило часу на вичитку, бо є багато механічних помилок.
Удачі на конкурсі!