Тоді марно реанімувати нічого натхненного з цього не вийде все одно.

Ні, тоді по безсонних ночах роздумуєш про все, а може прийти геніальне рішення

Нещодавно дивився інтервью Генрі Лайон Олді. Вони розповідали про свою нову книжку: "Ньюансери". Там було багато чого цікавого, але що особливо вразило - ідея книги у них з'явилася 6 років тому. Вони її записали, а потім час від часу поверталися до неї, але кожен раз вірішували, що вона ще не визріла і вони не готові написати. Нарешті, в минулому році таки їм вдалося.

Та ну. В однієї з нас є в активі історія, яка написалася через 10 років після придумування, в другої - вдвічі старша, яка двічі була закинута на середині.

Я "Поверхом вище", для 59 конкурсу, розпочав ще в 2009... Не закінчив... І натхнення для завершення з ідеєю з'явились в 2017)))

Здається, я єдина, кому вночі не пишеться, а до голови приходять лише дурниці, а не геніальні ідеї)

Ого, вони ще пишуть

Це зі спільно написаного?

Заздрю вашій пам'яті! Я чесно!

В одній з цих двох речей сюжет співавторський. Друга була придумана (та перший раз до середини написана) ще до того, як ми познайомилися

Просто коли співавтори одне одного штовхають, то ще є шанс на реанімацію, згодна. А якщо самій - то в моєму випадку ці шанси наближаються до нуля

Ні, ми не штовхали. Саме вийшло. І в принципі для нас це, ну, нормально, що твори можуть роками вилежуватись. Задумала зараз, втілила за рік - норм, звичайне діло.

Я помітила, що за довгої відсутності на сайті статуси грають на пониження.

Ні, повідомлення від цього не зникають і статуси не змінюються )))

А чому я тоді двічі була Чечако? Піднялася до приживали, а потім знову "понизили".