Обговорення оповідання az022 Позитивчик

Вітаю
Позитивчик, налаштувався на позитивну ноту, і тут почалось. До кінця надіявся на happy end, хоч і любитель горрору.
Кілька неточностей:
Як залити фото на форум?
Та це ж малося на увазі звичайний ПК? Якщо так, то зничена клавіатура ніяк не зашкодить.
Загалом сподобалося, хоч і не позитивно тай якось все раптом закінчилося.
Щасти.

Вітаю, авторе!

Прикольний перевертень з назвою, люблю такі штуки.

Щодо самого оповідання - надто сумбурне викладення. І враження після прочитання теж сумбурні.

Валюні не вистачає конфлікту. Ну от жила, носилася зі своїми позитивними проблемами й померла. І що?

Якщо ж тут мав бути горор, то взагалі немає саспенсу. Відчуття тіней за спиною, страху, оцього усього.

Забагато місця приділено самій героїні, натомість характери її оточення не показані. Можливо, таки варто зробити бодай родину рельєфнішими, щоб на контрасті відчувати Валюню.

Прикольні рушниці із ведмедиком та квітами - все очікував, коли ж вистрелять. На жаль, не дочекався - ані одна, ані інша не стрельнули.

Успіху та наснаги!

Вітаю авторе!

Не зрозумів, вибачте, абзац про фіалки. В одному реченні написано, що колежанкам з бухгалтерії вони не сподобались. У наступному вказано, що там всі підвіконня заставлені фіалками.

Далі ви пишете "Зі ста сорока семи історій співпадіння були в усіх з них, повне співпадіння." Звичайно, якщо програми антиплагіат видають "повне співпадіння", то тексти співпадають слово у слово. Тоді б це було одразу помітно і без програми. Здається , ви хотіли написати, що у текстах повіністю співпадали сюжети.

І таке. Мабуть краще написати не "плитку до туалету", а "кахель для туалету" (мені на думку одразу спала газова плита), "соціальних сітках" - "соціальних мережах"

Згоден з тим, що ми забагато ниємо і часто безпідставно. І, навіть, у приємних моментах життя шукаємо негатив. Валюху шкода.
Автору успіху і натхнення!

Вітаю, Авторе!
Позитивчик, та ще й з сердечком. Ну тоді:
Успіху на конкурсі!
І навіяло

Вітаю, Авторе!
Гарна історія! Адже зла в світі й так вистачає, і рано чи пізно щось нас усіх зжере - тож принаймні той час, поки ми жвемо, не варто піддаватися негативу. Тож Валюня хоч і трохи кумедна, але викликає повагу своїм впертим прагненням створити довколо себе осередок добра й позитиву. Цього й справді багатьом з нас бракує.
Успіху на конкурсі!

Ви зламали мені мозок своїм оповіданням. Дякую, дуже дякую)

Вітаю, авторе!
Перша половина оповідання мені дуже "зайшла", Валюня зачьотна. А потім ви якось дуже швидко і сумбурно усе згорнули. Хотілося би, щоби частина про ляльку була десь утричі більшою, бо горору мені не вистачило (у тому сенсі, що хотілося читати ще, але він завершився).
Успіхів!