Обговорення оповідання az018 Бабуськове чудовисько

Ідея з бабусею, що передає силу онуці не надто оригінальна. Але атмосфера, стиль написання чудові.
Удачі на конкурсі!

Вітаю
Склалося хороше враження. Люблю такі оповідки. Та й пісенька хороша.
Щасти

Вітаю, авторе!

Назагал, оповідання сподобалося. Спадковість сили у відьм, звісно, не нова ідея, але от закладений підтекст, що не можна відмовлятися від свого - плюсую.

Як на мене - в оповіданні один великий композиційний мінус - ГГ спокушають вже після отримання нею сили. Якось це вже нелогічно. Ця спокуса органічніше б виглядала До смерті бабусі.

Успіхів та наснаги!

Дякую! Та ж була оригінальна ідея, але по тому прилетіла пісенька і все під себе перекраяла)


Дякую! Так до мене ця пісенька вчепилась коли вигадалась, і доти в макітрі моїй крутилась, допоки аж цілісіньку оповідку не викрутила...


Дякую! Щодо зауваження з приводу композиції, але ж молода відьма до смерті бабусі й сама воліла від сили відмовитись, то й ніби не було сенсу її спокушати. А вже коли прийняла свою долю, тоді погань перелякалась й почала лякати та спокушати. Принаймні, така була моя думка.

Вітаю, Авторе!
Приєднуюсь до попередніх коментаторів.
Від себе додам, що дуже класним вийшов образ бабусі. Просто цукерочка.
І фінал ідейний. Слава українським відьмам! Слава бабуськовим чудовиськам!
Удачі на конкурсі!
ЗІ. Навіяло

Вітаю! Дякую, а щодо ідейності... ото воно таке чомусь піднесене трохи вийшло, хоча ніби назагал до ідейності не маю надмірної схильності. Але ж - бабуськові чудовиська то моя слабкість.

Вітаю, Авторе!
Вибачте за мою українську, якщо що. Скажете, до помилився - буду вдячний.

Якщо я правильно зрозумів головну ідею - це казка для дітей, щоб вони не боялися бабусь, якщо ті виглядають старими та страшними. Бо ці бабусі за онуків та онучок готові вмерти, навіть щоб їх сама онучка і вбила, якщо це їй щастя принесе, готові проти усієї хтоні лісу наодинці війти, аби захистити. І врятують, якщо зможуть.
А бабусь треба береги та любити. Бо не так багато їм залишається звичайно. На жаль.

Отаке... здалося, що це й про нас, графоманів. Як ти від свого лісу не біжи, а все одно дожене.
Тільки щодо хтоні маю заперечення. Це слово як таке не має бути притаманним відьмі, що все життя мешкає в селі. Наукове слово. А ще - не сподобалося ставлення до цієї хтоні. Бо вона ж теж місцева. Тобто бабця Христина не ганяє хтонь. Все ж таки це для людини непід'ємне завдання. Ймовірніше, Христина здатна підтримувати належний баланс між двома світами - людським і світом тих, хто живе у лісі.
А позаяк ідея твору не стільки про відьомський спадок, а про чуточку інше, психологічне - піду до угадайки. Буду рада, якщо не помиляюсь і ця авторка бере участь у грі.
Удачі на конкурсі!

Вітаю! Та ніби не вмію гарненько сісти обмізкувати головну ідею, щоб нею потім любенько оповідку облямувати. Якось воно саме по собі як пишеться, так і пишеться. Але ж якщо ви набачили казку для дітей і що бабусь треба берегти та любити, то нащо ж я буду заперечувати? Най буде.


Кому казка дитяча, а кому й про графоманів. Таки знову, аж ніяк не заперечую.
Щодо хтоні, то мені просто слово подобається. Капосне таке, поганюче. А бабуся може те слово від доньки підчепила, яку аж он по телевізору показували.
Баланс то з потойбічним мо бути, яке своїм життям живе і як його не чіпати, то й нікого саме не чіпатиме. А тут у лісі таки хтонь оселилася, поганюча та небезпечна. "Ганяє" - то в моєму розумінні радше "стримує", аби нікому із людей не шкодила. Знищити то непід'ємне справді. Далеко не все можна знищити, часом життя так складається що тре комусь стояти на варті і захищати, затуляти інших собою і своїм життям...
Дякую, Птице, за коментар. А щодо угадайки, то цікаво. Ото вже зовсім не думалося, що й за такою оповідкою можна вгадати. То ж може і не вгадали )

То я нещодавно читала оповідання, де герой теж мав рятувати світ, але відмовився від цього. Втім, я була з ним згодна. І як то каже Юлес, навіяло.