Автор az013 писал(а):
Ну окей, але я не розумію, чи це моє оповідання повне лайно чи це ви його просто не зрозуміли? Бо бета-рідери серед друзів, яким я давав почитати та які давали поради - вони зрозуміли.
Даруйте, а наскільки ваші друзі-бетарідери близькі до літературного процесу? Це чисто статитистичне питання, не сприйміть інкакше.
І, авторе, давайте визначимося - ми (тобто ви - автор і ми - ваші читачі) тут намагаємося обговорювати твір, його плюси/мінуси та як покращити оповідання? Чи ви займаєтеся самобичуванням та мазохізмом (це я про те, що вдруге ви ваше оповідання лайном називаєте)? Якщо друге, то даруйте - пас. Я на конкурсі для того, щоб чомусь навчитися самому та, по можливості, підказати щось іншим учасникам.
Автор az013 писал(а):
А навіщо тоді Едгар По свої оповідання писав? За вашим критерієм половину того що він написав треба спалити або викинути на смітник. Бо там нема того що ви тут перечислили: катарсису, "вирішення конфлікту", героя який діє та всіх перемагає та ін. Або жанр містика /жахи це не ваше. Бо там головне - це атмосфера та враження. Герої та дії уже другорядні
Все таки рівнятися на Едгара По, як на мене, не дуже вдала затія. Література не статичне явище, вона постійно еволюціонує, в тому числі і містика/горор. І, коли вже ви рівняєтеся на містику/горор - то для цих жанрів одним з ключових інструментів є саспенс. У вас він не відчувається. Нема того жаху, щоб кров у жилах крижаніла. У вас, до речі, є чудовий момент із печерою де могли б сновигати тіні, чутися якісь моторошні звуки, якісь корінчики чіпляли героїв за плечі, налипало павутиння, щоб десь шипіли змії і їх шкіра шурхотіла об каміння, пахло сіркою. Ну щось таке. Є місце, де можна налякати читача. Але...
Проте ок, можете взагалі не звертати уваги на мої дописи - я не якась істина, я простий читач, який сказав вам про враження від оповідання. Прислухатися до них, чи ні - ваша справа.